Останній шахрай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останній шахрай
Жанр комедія
Режисер Вадим Масс
Ян Ебнер
Сценарист Олексій Сазонов
Зіновій Паперний
У головних
ролях
Микола Губенко
Світлана Савьолова
Оператор Ян Брієдіс
Вадим Масс
Композитор Мікаел Тарівердієв
Художник Олександр Бойм
Володимир Серебровский
Кінокомпанія «Мосфільм»
Ризька кіностудія
Тривалість 63 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1966
IMDb ID 2062992

«Останній шахрай» — радянська сатирична комедія 1966 року режисерів Вадима Масса і Яна Ебнера.

Сюжет[ред. | ред. код]

Час дії — близьке майбутнє. Зі злочинністю в СРСР покінчено і остання в'язниця закривається. На свободу виходить колишній шахрай і злодій Петя Дачников, який має намір повернутися до випробуваних способів нетрудового збагачення. Він звертає увагу на дівчину Катю і закохується в неї, але, намагаючись когось пограбувати або заробити, щоб одружитися з нею, стикається з повсюдним скасуванням грошей в місті у зв'язку з високим рівнем життя жителів.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Режисера — Є. Прієкуле, І. Ольшанецький: Оператора — Г. Кукелс, Я. Шульц: Художника — Ф. Артіс Аболс, Л. Ранка
  • Комбіновані зйомки:
Художник — Віктор Шильдкнехт: Оператор — Е. Аугуст
  • Монтажер — М. Едельман
  • Редактори — Б. Грибанов, Є. Вахрушева
  • Текст пісень — Володимир Висоцький
  • Диригент — Е. Тяжов
  • Директор картини — Марк Цирельсон

Посилання[ред. | ред. код]