Остерська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остерська волость
Центр Остер
Площа 26 847 (1885)
Населення 15 142 осіб (1885)
Густота 51.6 осіб / км²
Наступники Остерський район

Остерська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Остерського повіту Чернігівської губернії з центром у повітовому місті Остер.

Станом на 1885 рік складалася з 37 поселень, 44 сільських громад. Населення — 15 142 особи (7345 чоловічої статі та 7797 — жіночої), 3271 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 15810 12169
Приватної власності 10383 6092
Іншої власності 654 445
Загалом 26847 18706

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Бобруйки — колишнє державне й власницьке село при урочищі Великий Круг, 793 особи, 190 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Бірки — колишнє державне й власницьке село при річці Остер, 240 осіб, 44 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 3 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
  • Булахів — колишнє державне й власницьке село, 1204 особи, 262 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 вітряних млини.
  • Волевачі — колишнє державне село, 700 осіб, 142 двори, постоялий будинок.
  • Євминка  — колишнє державне село неподалік річки Десна, 1486 осіб, 304 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Красулька — колишнє державне село неподалік річки Десна, 631 особа, 154 двори, постоялий будинок.
  • Крехаїв — колишнє державне село неподалік річки Десна, 1747 осіб, 368 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Омелянів — колишнє державне й власницьке село при болоті Сукові, 645 осіб, 148 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Пархимів — колишнє державне й власницьке село при болоті Розділочному, 645 осіб, 135 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Савин — колишнє державне й власницьке село, 861 особа, 183 дворів, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Святе — колишнє державне й власницьке село при озері Святе, 818 осіб, 165 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Старогородка — колишнє власницьке село при річці Остер, 430 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Сираї — колишнє державне й власницьке село, 433 особи, 103 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів.

1899 року у волості налічувалось 74 сільських громади, населення зросло до 24 877 осіб (12 613 чоловічої статі та 12 264 — жіночої)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 96 (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 279)

Джерела[ред. | ред. код]