Острови космосу
| «Острови космосу» | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Islands of Space | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Джон Вуд Кемпбелл | |||
| Мова | англійська мова | |||
| Опубліковано | 1957 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} США | |||
| Видавництво | Fantasy Press | |||
| Видання | 1957 | |||
| Попередній твір | «Чорна зірка проминає» | |||
| Наступний твір | «Завойовники з безкінечності» | |||
|
| ||||
«Острови космосу» (англ. Islands of Space) — науково-фантастичний роман американського письменника Джона Вуда Кемпбелла. Вперше опублікована окремою книгою в 1957 році видавництвом Fantasy Press тиражем 1 417 примірників. Роман спочатку з'явився в журналі Amazing Stories Quarterly; текст був «розширено відредагований» для публікації книги Ллойдом Артуром Ешбахом та затверджений Кемпбеллом[1]. Видання в м'якій обкладинці було опубліковано Ейс Букс у 1966 році. У 1973 році «Острови» були включені до збірки романів «Акрот, Вейд та Морі». У 1967 році вийшов німецький переклад роману під назвою «Kosmische Kreuzfahrt», а в 1976 році — італійський («Isole nello spazio»)[2].
Зазвичай роману «Острови космосу» приписують введення до наукової фантастики понять «гіперпростір» та «двигун викривлення»[3][4].
Сюжет[ред. | ред. код]
Роман розповідає про пригоди чотирьох друзів: Аркота, Морі, Вейда та Фаллера.
Відгуки[ред. | ред. код]
Еверетт Ф. Блайлер описував оригінальний текст як «занадто перевантажений непотрібною (хоч й іноді геніальною) експозицією, тому [він] практично нечитабельний, [зі] слабким сюжетом та оригінальністю, і [присутні] кліше в сюжеті роману»[1].
Теодор Стерджон, переглянувши видання Fantasy Press, пише: «Це справді паршива книга», виправдовуючи свої слова відсутністю яскравих персонажів, напруги та сюжету як такого, а також стиль написання «такий, мов би висушено пурпурну кров одинокого фана журналу». «АЛЕ», — продовжував він, — «Острови — це подорож далеко за межі марвелівського де-інде, де ... ріг опушення технологічної та механічної матерії, як реальної, так і екстраполярної, виливається величезним і залишеним, [і] розповідь, яка не виглядала правильною без його науки — найчистіша і майже рідкісна форма наукової фантастики». Стерджон зробив висновок: «Настав час і минув часу для [наукової фантастики] наповнити себе багатою некривавою старою космічною оперою[5]». Пітер Шуйлер Міллер писав, що книжкова версія «була ретельно модернізована, [але] вона старомодна. Це також дуже характерно для найкращої «жорсткої» наукової фантастики того часу[6]». Також вважається, що це перше використання терміну «Жорстка наукова фантастика» у друкованій літературі[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Everett F. Bleiler, Science-Fiction: The Gernsback Years, Kent State University Press, 1998, p.52-54
- ↑ ISFDB publishing history
- ↑ J. Gardiner, "Warp Drive - From Imagination to Reality", Journal of the British Interplanetary Society, vol. 61, p. 353-357 (2008)
- ↑ Brian Stableford, Historical Dictionary of Science Fiction Literature, Scarecrow Press, 2004, p.168
- ↑ "On Hand: A Book", Venture Science Fiction, November 1957, p.82
- ↑ "The Reference Library", Astounding Science Fiction, November 1957, p.143
- ↑ Westfahl, Gary (28 лютого 1996). Introduction. Cosmic Engineers: A Study of Hard Science Fiction (Contributions to the Study of Science Fiction and Fantasy). Greenwood Press. с. 2. ISBN 0-313-29727-4. Процитовано 7 жовтня 2007.
hard science fiction ... the term was first used by P. Schuyler Miller in 1957
Джерела[ред. | ред. код]
- Chalker, Jack L.; Mark Owings (1998). The Science-Fantasy Publishers: A Bibliographic History, 1923-1998. Westminster, MD and Baltimore: Mirage Press, Ltd. с. 240.
- Tuck, Donald H. (1974). The Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy. Chicago: Advent. с. 87—88. ISBN 0-911682-20-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Острови космосу» на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- «Острови космосу» на сайті проекту «Гутенберг» (англ.)
|
