Осівецька сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осівецька сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Малинська округа
Білоцерківська округа
Київська округа
Київська область
Житомирська область
Район Ставищенський район
Брусилівський район
Адм. центр с. Осівці
Утворена 1923 року
Ліквідована 28 грудня 2016 року
Код КОАТУУ 1820983600
Облікова картка Осівецька сільська рада [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Венгловський Сергій Валентинович
Територія та населення
Площа 25,148 км²
Населення 684
Густота 27,2 осіб/км²
Населені пункти с. Осівці
Контактні дані
Адреса вул. Кірова, 1, с. Осівці, Брусилівський р-н, Житомирська обл., 12606
Мапа

Осівецька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ставищенському і Брусилівському районах Малинської, Білоцерківської і Київської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Осівці.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 838 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 907, жінок — 931; етнічний склад: українців — 1 816, поляків — 22. Кількість господарств — 409, з них неселянського типу — 1[1].

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 684 особи[2].

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Снігурець Ольга

Петрівна

Сільський голова

1967 року народження . освіта незакінчена вища, безпартійна

04.11.2015

Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]

Історія[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в с. Осівці Кочерівської волості Радомисльського повіту Київська губернія[4]. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значився хутір Гребельки[1].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Брусилівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Осівці[5].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Осівці приєднано до складу Озерянської сільської ради Брусилівського району. Відновлена 21 червня 1991 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», у складі Брусилівського району Житомирської області[4].

Ліквідована 28 грудня 2016 року через об'єднання до складу Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області[6].

Входила до складу Ставищенського (7.03.1923 р.) та Брусилівського (13.03.1925 р., 21.06.1991 р.) років[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2023.
  2. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 26 вересня 2023.
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 30 вересня 2017.
  4. а б в Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 100, 549, 598. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2023.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 166. Процитовано 26 вересня 2023.
  6. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.