Отто Барт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Барт
нім. Otto Barth
Народився 18 червня 1891(1891-06-18)
Дрезден, Німецька імперія
Помер 3 травня 1963(1963-05-03) (71 рік)
Ерланген, Середня Франконія, Баварія, ФРН
Поховання Neustädter Friedhofd
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець, офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нарукавна стрічка «Курляндія»

Отто Барт (нім. Otto Barth; 18 червня 1891, Дрезден — 3 травня 1963, Ерланген) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

30 березня 1911 року вступив фанен-юнкером у 5-й саксонський королівський артилерійський полк № 64. Учасник Першої світової війни. 31 березня 1920 року демобілізований, працював у різноманітних комерційних компаніях. 1 лютого 1935 року призваний на випробувальну службу в якості запасного офіцера, 1 травня прийнятий на дійсну службу.

З 11 грудня 1940 року — командир 117-го артилерійського полку. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. 17 травня 1943 року переведений у резерв. З 17 вересня 1943 по 13 липня 1944 року — керівник курсу в 1-му артилерійському училищі, пройшов курс підготовки командира дивізії. 29 липня 1944 року приєднався до групи армій «Північ», з 15 серпня 1944 по 30 січня 1945 року — командир 30-ї піхотної дивізії.

З 16 лютого по 8 травня 1945 року — командир 21-ї польової дивізії люфтваффе. 9 травня 1945 року потрапив у радянський полон в Курляндії. Звільнений 9 жовтня 1955 року.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Band 1: Abberger-Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 208—209.
  • Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736—1918, Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee, Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S. 137
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 203.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002