Отто Вайдт
| Отто Вайдт | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
2 травня 1883[1][2] Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія[1] |
| Помер |
22 грудня 1947[1][2] (64 роки) Берлін, Німеччина[1] ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Целєндорфський цвинтарd |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | підприємець, боєць опору, fabricator |
| Знання мов | німецька |
| Нагороди | |
Отто Вайдт (нім. Otto Weidt 2 травня 1883 — 22 грудня 1947) — німецький промисловець, власник фабрики з виробництва щіток, допомагав євреям під час Голокосту, переконаний пацифіст та антинацист, Праведник світу.
Біографія[ред. | ред. код]
Отто Вайдт народився 2 травня 1883 року в місті Росток в сім'ї майстра-шпалерника і спочатку перейняв ремесло батька.
У 1920-х роках в Отто була власна фабрика з виробництва м'яких меблів. Але він розлучився зі своєю першою дружиною і був змушений продати фабрику.
Згодом відкрив невелику фабрику, на якій виготовляли мітли і щітки. Працювали в ній головним чином сліпі та глухонімі. Сам Вайдт був теж майже сліпий — розрізняв лише нечіткі обриси предметів. З початком Другої світової війни фабриці Вайдта було надано статус «важливого в оборонному відношенні підприємства» через те, що її продукція була потрібна армії. Тим часом армія отримувала тільки малу частину продукції. На своїй фабриці Вайдт наймав євреїв і надавав їм притулок, постачав предметами першої необхідності і документами і в підсумку рятував їх від неминучої загибелі. Майже весь персонал майстерні (30 з 33 працівників) складався з євреїв. Крім надання роботи євреям Вайдт продавав щітки на чорному ринку і на виручені гроші підкуповував нацистів, щоб вони не нищили євреїв. З початком кампанії з очищення Берліна від євреїв Вайдт почав ховати тих, хто у нього раніше працював.
Отто Вайдт помер 22 грудня 1947 року в Берліні.
7 вересня 1971 року музей «Яд ва-Шем» визнав Вайдта «праведником світу»[3] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #131371908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в The Righteous Among the Nations Database
- ↑ The Righteous Among The Nations (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Inge Deutschkron, Lukas Ruegenberg: Papa Weidt: Er bot den Nazis die Stirn. Butzon & Bercker, Kevelaer 2001, ISBN 3-7666-0210-1 .
- Дойчкрон І. Я носила жовту зірку: Спогади / Інга Дойчкрон ; Пер. з нім. Софії Фрідлянд ; Предисл. Станіслава Рассадина. — М. : Текст, 2001. — 204 с. — ISBN 5-7516-0272-2
- Robert Kain: Pierre Ramus 'Begegnung mit dem späteren «Stillen Helden» Otto Weidt. In: Erkenntnis, Jg. 19, Nr. 19 (2011), S. 82-89. Online (PDF-Datei; 836 kB)
- Robert Kain: Otto Weidt: Vom Anarchisten zum «Gerechten unter den Völkern». In: Hans Coppi und Stefan Heinz (Hrsg.): Der vergessene Widerstand der Arbeiter — Gewerkschafter, Kommunisten, Sozialdemokraten, Trotzkisten, Anarchisten und Zwangsarbeiter. Dietz, Berlin 2012 ISBN 978-3-320-02264-8, S. 185—198.
- David Koser et al .: Blindenwerkstatt Otto Weidt. In: Hauptstadt des Holocaust. Orte nationalsozialistischer Rassenpolitik in Berlin. Stadtagentur, Berlin 2009 ISBN 978-3-9813154-0-0 . Ort 35, S. 154. Volltext in Leseprobe Online (PDF; 1,3 MB)