Отчичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

О́тчичі — група залежних селян у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій та Московській державі XV-XVI століття, предків яких феодали позбавили права переходу на інше місце.

З метою посилення зиску від використання селянства, феодали одночасно прагнули обернути «похожих» селян (тобто тих, що були феодально залежними, але зберігали право переходу з одного феодального володіння в інше) в «непохожих», отчичів, тобто в кріпаків, позбавлених такого права.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]