Офшорінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Офшорінг (англ. offshoring) — переведення вибраного бізнес-процесу компанії за кордон.

Опис[ред. | ред. код]

Оффшорінг відноситься і до виробництва і до послуг. Його головна мета полягає в тому, щоб скоротити витрати, отже, бенефіціарами є офшорні компанії, що розташовуються в основному в країнах з більш низькими експлуатаційними, зокрема, витрати на оплату праці[1].

Передача може здійснюватися через прямі іноземні інвестиції (створення дочірньої компанії в іншій країні) або міжнародний порядок субпідряду[2].

Протилежністю офшорінга є Оншор[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Adrian Grycuk. Klastry a rozwój regionalny. Klaster usług biznesowych w Krakowie. «Studia BAS». 1 (49), s. 144, 2017. Biuro Analiz Sejmowych
  2. Ewa Mińska-Struzik, Wanda Nowara, Szymon Truskolaski: Międzynarodowe stosunki gospodarcze: handel, czynniki produkcji, globalizacja. Poznań: Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Poznaniu, 2007, s. 53. ISBN 978-83-7417-285-1. 
  3. Reshoring. investopedia.com. Процитовано 2 червня 2017.