Очеретянка маркізька
| Очеретянка маркізька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acrocephalus mendanae Tristram, 1883 | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Очеретянка маркізька[2] (Acrocephalus mendanae) — вид співочих птахів з родини очеретянкових (Acrocephalidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений на півдні Маркізьких островів (Французька Полінезія). Населяє низинні насадження, сухі чагарникові схили, сади, села до висоти 1070 м.
Назва[ред. | ред. код]
Вид названо на честь Альваро Менданьї де Нейри, «першовідкривача» Маркізьких островів.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Раціон складається в основному з комах, включаючи бабок, двокрилих, коників , жуків і павукоподібних, дрібних ящірок, наземних равликів, а також насіння і плодів рослин, які видобуваються між листям і на землі.
Певного періоду розмноження немає, зайняті гнізда можна знайти цілий рік. Порівняно часто можна спостерігати допомогу при розмноженні. Гніздо являє собою міцну оболонку з листя, шматочків лубу, трави, кокосових волокон і павутини, підвішених на розвилці гілок на висоті від 1 до 25 м. Кладка складається з 3-4 яєць. Пташенят годують обидва батьки.
Підвиди[ред. | ред. код]
Включає чотири підвиди:
- A. m. dido (Murphy & Mathews, 1928) — острів Уа-Поу;
- A. m. mendanae Tristram, 1883 — о. Гіва-Оа та о. Тагуата;
- A. m. consobrina (Murphy & Mathews, 1928) — о. Моготані;
- A. m. fatuhivae (Murphy & Mathews, 1928) — о. Фату-Хіва.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2020). Acrocephalus mendanae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |