П'ятина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

П'ятина — адміністративно-територіальна одиниця («п'ята частина землі»), яка застосовувалася в різних слов'янських державах з глибокої давнини, зокрема, у Новгородській державі. П'ятини Новгородської землі: Водська (на північ від Новгорода, навколо Ладозького озера), Обонезька (на північ від Новгорода, навколо Онезького озера до Білого моря), Деревська (від озера Ільменя на схід до річки Ловать), Бежецька (від Деревської п'ятини на схід до річки Мста), Шелонська (на південний захід від Ільменя, між Ловаттю і Лугою). Скасовані 1775 року[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Селин А. А. Пятины // Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь / Под ред. Янина В. Л. — СПб. : Нестор-История, 2007.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]