ПРВ-17
| ПРВ-17 | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Призначення | рухомий радіовисотомір |
| Країна |
 СРСР |
| Оператори | колишні країни Варшавського договору |
| Параметри | |
| Роки експлуатації | 1982 - |
| Діапазон частот | сантиметрові хвилі |
| Максимальна висота | 85 км |
| Точність за дальністю | 1000 м |
| Точність за азимутом | 2° |
| Обслуга | 4 особи |
ПРВ-17 «Лінійка» — (індекс ГРАУ — 1РЛ141, за класифікацією МО США і НАТО — Odd Group) — радянський радіовисотомір. Стоїть на озброєнні колишніх країн варшавського договору.
Історія[ред. | ред. код]
Радіовисотомір був розроблений у 1982 році як складова частина проєкту «Азимут» — із перехоплення ракет «Першинг-2». Розробкою займалося ЦНДІРЕС.[1] ПРВ-17 — останній з висотомірів, які випускала радянська промисловість, надалі використовувались трикоординатні РЛС.
Призначення[ред. | ред. код]
Рухомий радіовисотомір ПРВ-17 призначений для визначення висоти польоту повітряних об'єктів. ПРВ з'єднується та працює в комплексі з усіма двокоординатними станціями радіолокації кругового огляду та автоматизованими системами управління ППО і ВПС.
Склад[ред. | ред. код]
Висотомір виконаний в рухомому варіанті. До складу висотоміра входять:
- причіп Ц-01 — приймально-передавальна кабіна;
- причіп Ц-02 — кабіна з модулятором приймальної та передавальної систем;
- причіп Ц-03 — індикаторна кабіна;
- причіп Ц-04 — дизель-електрогенератор кабіна 5е96 (2 шт.);
- КрАЗ-255Б — 4 одиниці[2]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
| Характеристики ПРВ-17[1] | |
|---|---|
| Частотний діапазон | від 0,18 до 1,16 ГГц |
| Частота повторення імпульсів | 400 Гц |
| Тривалість імпульсу | 1,1-9 мксек |
| Імпульсна потужність | 2,5 МВатт |
| Середня потужність | 41 КВатт |
| Максимальна дальність виявлення | 600 км |
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ПРВ-17 "Линейка" (1РЛ141) — радиолокационный высотомер. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 10 червня 2013.
- ↑ ПРВ-17 (1РЛ141) «Линейка» — радиовысотомер
