ПУ-12М6
| 9С482М6 (9С482М7) в дужках вказані характеристики 9С482М7 | |
| |
| Основні характеристики | |
| Класифікація: | Рухомий пункт управління |
| Виробник: | 
|
| Бойова маса, т: | 13,2 |
| Екіпаж, чол: | 4 |
| Цілі, що приймаються: | до 99 |
| Цілі, що супроводжуються: | 5..7 (до 9) |
| Зона знімання координат повітряних цілей, км: | 100 |
| Споживана потужність, кВт: | 1 |
| Час безперервної роботи, год: | 24 |
| Час виходу в робочий режим апаратури зв'язку та передачі інформації, хв: | не більше 3 |
| Час виходу в робочий режим апаратури навігації, хв: | не більше 13 |
| Кількість джерел РЛІ, що підключаються | |
| Первинних: | 1 |
| Вторинних: | Відсутні (2 + 1 СВЦ «Тор-М1» або 1РЛ144М1 «Тунгуска-М1») |
| Швидкість обміну інформацією | |
| Фазової модуляції, біт/с: | 234 (468) |
| Частотної модуляції, біт/с: | Немає (1200) |
| Біімпульсного кодування, біт/с: | Немає (2400) |
| Дальність передачі | |
| по радіостанціях, км: | до 25 (до 40) |
| по кабелю, км: | до 15 |
| Шасі | |
| Тип: | БТР-80 |
| Броня: | протикульова |
| Модель двигуна: | КамАЗ-7403 |
| Потужність двигуна, к.с.: | 260 |
| Колісна формула: | 8х8/4 |
| Тип підвіски: | індивідуальна торсіонна |
| Швидкість по шосе, км/год: | 80 |
| Швидкість по ґрунтовій дорозі, км/год: | 20..40 |
| Швидкість на плаву, км/год: | 9 |
| Запас ходу, км: | 500..600 |
ПУ-12М6 (Індекс ГРАУ — 9С482М6) — російський пересувний пункт управління підрозділів ППО (батарейний командирський пункт). Є продовженням сімейства рухомих пунктів управління ПУ-12.
Опис конструкції[ред. | ред. код]
ПУ-12М6 забезпечує управління засобами ППО ближньої та середньої дальності, в число яких входять бойові машини ЗРК 9К31 «Стріла-1», 9К31 «Стріла-10С», 9К33М3 «Оса-АКМ», а також ЗСУ-23-4 «Шилка». Крім того ПУ-12М6 може сполучатися з однією РЛС, що має аналоговий вихід[1].
У приладовий склад машини входить наступна апаратура[1]:
- Апаратура навігації і орієнтування;
- АСПДУ (автоматична система передачі даних удосконалена);
- Засоби сполучення з РЛС;
- Обладнання зв'язку;
- Прилади нічного бачення;
- Комплекс обладнання щодо оповіщення про радіаційне та хімічне зараження місцевості;
- Комплект запасних частин.
У перелік основних можливостей ПУ-12М6 входять[1]:
- Можливість роботи по 5 радіо і 5 телефонних каналах;
- Сполучення РЛС з аналоговим виходом;
- Обмін РЛІ з вогневими засобами;
- Висока перешкодостійкість;
- Можливість роботи від різних джерел живлення;
- Раннє оповіщення про низьколітаючі повітряні цілі;
- Отримання інформації про статус підлеглих вогневих засобів;
- Видача адресних цілевказівок.
Модифікації[ред. | ред. код]
9С482М7 (ПУ-12М7)[ред. | ред. код]
Перший дослідний зразок машини 9С482М7 був продемонстрований у 2007 році на міжнародній авіакосмічній виставці МАКС-2007 в Жуковському. ПУ-12М7 є наступною модифікацією пересувного пункту управління ПУ-12М6. Основною відмінністю від базового варіанту є наявність більш сучасного устаткування, що дозволяє більш ефективно вирішувати бойові завдання[1].
Завдяки новому приладовому складу була збільшена дальність передачі інформації по радіоканалу до 40 км, а також з'явилася можливість сполучення з РЛС по телекодовому каналу для отримання інформації про повітряну обстановку[1].
Виготовляється на ВАТ «Радіозавод» (Пенза).
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Пу-12, ПУ-12М, ПУ-12М6 (9С482М6), ПУ-12М (9С482М7), семейство подвижных пунктов управления средствами ПВО (рос.). Оружие России. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- Подвижные пункты управления ПУ-12М7, ПУ-12М6 [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)