Павленко Максим Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Павленко
Максим Павленко
Максим Павленко
Особисті дані
Повне ім'я Максим Михайлович Павленко
Народження 15 вересня 1975(1975-09-15) (48 років)
  Київ, УРСР, СССР
Зріст 184 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Лівий півзахисник (футбол), нападник (футбол)
/Нападник (футзал)
Юнацькі клуби
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993 Україна «Динамо-2» (Київ) 1 (0)
1993-1995 Україна «Динамо-3» (ААФУ)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1995—2003 Україна «Інтеркас» ? (?)
1998—2001  Україна «Інтеркас-2» 5 (1)
2003—2005 Україна МФК «Шахтар» ? (?)
2004  Україна «Шахтар-2» 1 (4)
2005  Україна ЛТК 12 (5)
2005  Україна ЛТК-2 1 (0)
2005—2006 Україна «Інтеркас» ? (?)
2006—2008 Казахстан «Актобе-БТА» ? (76)
2008—2010 Україна «Тайм» ? (?)
2011—2016 Україна «Енергія» (Львів) 152 (98)
2016—2017 Україна «Ураган» 15 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003-2014 Україна Україна (футз.) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014—2016 Україна «Енергія» (Львів)
2017—2024 Україна «Ураган»
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України
Майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Макси́м Миха́йлович Павле́нко (нар. 15 вересня 1975, Київ) — український футзальний тренер і колишній футзаліст, що грав на позиції нападника.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Випускник кафедри футболу київського Національного університету фізичного виховання і спорту України. Спеціальність: тренер з футзалу.Ліцензія УЄФА-B по футзалу

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Майстер спорту. Чемпіон України (1999, 2000, 2004, 2005, 2009, 2010, 2012, 2016). Срібний призер Чемпіонатів України (2011, 2014). Володар Кубка України (2000, 2004, 2010, 2012, 2013, 2014), провів рекордні 90 кубкових матчів, забив в них 58 м'ячів[1]. Володар Суперкубка України (2009). Учасник елітного раунду Кубка УЄФА. Гравець Збірної України з футзалу (до 2013 року).

Навчався в школі київського «Динамо» в одній групі з Андрієм Шевченком і В’ячеславом Кернозенком. Спортивну кар’єру починав у дублюючих командах київського «Динамо» де грав на позиції лівого півзахисника та в нападі. Згодом перейшов у міні-футбол [2].

Кар'єру у футзалі розпочав 1995 року з команди «Інтеркас» куди його привів друг Микола Костенко[3].

Грав за футбольні команди: київські «Динамо-2» та «Динамо-3» (1992-95), футзальні команди: київські «Інтеркас» та Інтеркас-2» (1995-2003, 2005-2006), МФК «Шахтар» (Донецьк) та ЛТК (Луганськ) (2003-2005), казахські «Актюбрентген» та «Актобе-БТА» (2006-2008), львівські «Тайм» і «Енергія» (2008-2016).

Літом 2008 року провів два збори з «Планетою-Міст», але у підсумку перейшов в «Тайм»[4].

За шість сезонів у складі «Енергії» провів 183 матчі, у яких забив 122 м'ячі (третій показник в історії). З 2013 по 2016 роки був тренером «Енергії»

14 вересня 2016 року підписав з «Ураганом» контракт терміном до завершення сезону[5].

14 лютого 2017 року Максима Павленка призначено головним тренером «Урагану»[6].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У сезоні 2013/14 Максим Павленко був граючим помічником Олександра Косенка у львівській «Енергії». У цьому сезоні команда виграла Кубок України та здобула срібні медалі чемпіонату. Втім, повноцінна тренерська кар’єра Максима Павленка розпочалася 15 липня 2014 року, коли він став головним тренером львівської «Енергії». Успіхи та нагороди не забарилися – Максим Павленко з «Енергією» став бронзовим призером у сезоні 2014/15, а у сезоні 2015/16 став чемпіоном України. Для львівської «Енергії» це було третє в історії чемпіонство і неабиякий тріумф у цьому сезоні. Команда зі Львова також отримала шанс грати в Лізі Чемпіонів. У цей період Максим Михайлович поєднував тренерську та ігрову кар’єру.

14 вересня 2016 року підписав контракт до завершення сезоном з «Ураганом», однак очолив команду уже як головний тренер 14 лютого 2017 року. Цього сезону команда зуміли дійти до фіналу Кубка України, де з рахунком 3:5 поступилася львівській «Енергії».

У сезоні 2018/19 «Ураган» під керівництвом Павленка виграв Кубок України, до слова, вперше в історії. У фіналі франківці на домашній арені перемогли херсонський «Продексім» (4:1). У цьому сезоні «Ураган» також здобув Кубок Ліги та срібні медалі чемпіонату.

Сезон 2019/20 назвали «ковідним». На момент призупинення чемпіонату через всесвітню епідемію Covid-19 «Ураган» був третім у турнірній таблиці, а відтак знову став «бронзовим». У цьому сезоні «Ураган» також виграв Кубок та Суперкубок України. 20 серпня 2020 року «Ураган» у серії пенальті у Кубку України переміг київський ХІТ (1:1 основний час та 2:2 додатковий), а в Суперкубку України 7 вересня 2019 року «Ураган» розтрощив «Продексім» - 7:0.

У сезоні 2020/21 «Ураган» вперше під керівництвом Максима Павленка і вдруге в історії клубу став чемпіоном України, у фіналі плей-офф з загальним рахунком 3:1 перемігши херсонський «Продексім».

У сезоні 2021/22 «Ураган» подарував Лігу Чемпіонів для рідного Івано-Франківська. В основному домашньому раунді «дракони» не залишили своїм суперникам жодних шансів, вийшовши до елітного раунду з першого місця (9 очок з 9-ти можливих). В елітному раунді особливо яскравою була перемога «Урагана» над іспанським «Леванте» - 5:3, щоправда поразка від гранда європейського та світового футзалу «Бенфіки» з рахунком 0:4 перекреслила шанси українського чемпіона на вихід до «Фіналу Чотирьох» Ліги Чемпіонів.

У цьому сезоні чемпіонат та Кубок України команди не дограли через повномасштабне вторгнення росіян на територію України 24 лютого 2022 року. За день до цього «Ураган» пройшов «Продексім» в 1/8 фіналу Кубка України, а в турнірній таблиці Екстра-ліги «Ураган» на той час посідав високе друге місце. Як виявилося згодом, матч проти «Урагана» для «Продексіма» станом на сьогодні є крайнім в історії херсонської команди. Після припинення існування херсонців «Ураган» замінив цю команду у Лізі Чемпіонів, хоча, якщо писати відверто, «Продексім» це право у чесній боротьбі не виборов через зупинення чемпіонату.

У сезоні 2022/23 «Ураган» знову виступив в Лізі Чемпіонів під керівництвом Максима Павленка. До елітного раунду «Ураган» вийшов з другого місця, таке ж місце посів і на цьому етапі. Серед найкращих та найвидовичніших матчів «Урагана» в Лізі Чемпіонів – перемога над італійським грандом Чітта ді Еболі з рахунком 7:4. У цьому сезоні «Ураган» став срібним призером чемпіонату, у фіналі плей-офф у серії до трьох перемог з рахунком 2:3 поступившись київському ХІТу.

Зважаючи на вищезгадані досягнення Максим Павленко є найуспішнішим тренером в історії івано-франківського «Урагана». Тричі, а саме у сезонах 15/16, 18/19 та 20/21, Максима Павленка визнавали найкращим тренером сезону в українському футзалі.

1 червня 2024 оголосив, що йде з посади тренера «Урагана»[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Людмила, мають двох синів: Олексія та Ярослава[8].

Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Україна «Інтеркас»

Чемпіон України (3): 1998/99, 1999/00, 2002/03
Срібний призер чемпіонату України (4): 1996/97, 1997/98, 2000/01, 2001/02
Бронзовий призер чемпіонату України: 2005/06

Україна МФК «Шахтар»

Чемпіон України: 2003/04

Казахстан «Актобе-БТА»

Срібний призер чемпіонату Казахстану (2): 2006/07, 2007/08

  • Фіналіст Кубка Казахстану: 2007[9]
  • Володар Суперкубка Казахстану (2): 2007 (весна), 2007 (осінь)
Україна «Тайм»

Чемпіон України (2): 2008/09, 2009/10

Україна «Енергія» (Львів)

Бронзовий призер турніру Lviv Open Cup: 2013

Україна «Легіон XXI»

Срібний призер Kyiv Football Cup-2017[10]

Особисті[ред. | ред. код]

Тренер[ред. | ред. код]

Україна «Енергія» (Львів)
Україна «Ураган»

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Асоціації футзалу України. Легенда українського футзалу Максим Павленко встановив рекорд Кубків України! [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] (Процитовано 26.06.16)
  2. Sport.ua Максим ПАВЛЕНКО: «Я не почуваюся 34-річним» (Процитовано 26.06.16)
  3. Максим Павленко: «Зробив в житті чимало помилок…»
  4. ОСАДЧИЙ: «Мастерство у новичков, бесспорно, есть» (рос.)
  5. ОФІЦІЙНО: МАКСИМ ПАВЛЕНКО ПРОДОВЖИТЬ СВОЮ КАР’ЄРУ В «УРАГАНІ». Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  6. Асоціація футзалу України. Офіційно. Іван Скіцко подав у відставку, Максим Павленко очолив Ураган [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.](Процитовано 16.02.17)
  7. Максим Павленко залишає «Ураган» // Офіційний сайт Асоціації футзалу України (Від 1.06.2024)
  8. Пастернак, Богдан (31 січня 2014). Максим Павленко: «Сенс життя — це моя сім’я». Футзал Украины. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 25 травня 2020.
  9. Кубок РК. Финал. Кайрат Алматы - Актобе-БТА Актобе 9:5 (6:5, 4:4, 1:2) (рос.)
  10. МАКСИМ ПАВЛЕНКО. Представляем участников "Kyiv Football Cup-2018". [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Трофей из Лисаковска [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Максим Павленко. Продексім (Херсон) 4:1 Ураган (Івано-Франківськ) на YouTube // Mfc Prodexim. — 2019. — 21 грудня.