Павленко Олена Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павленко.
Павленко Олена Григорівна
Народилася 17 березня 1977(1977-03-17) (47 років)
с. Саша, Вінницька область
Громадянство Україна
Національність українка
Діяльність поетеса
Мова творів українська
Напрямок Українська література
Жанр поезія
Членство НСПУ (2023)
Сайт: facebook.com/profile.php?id=100029632728412

Оле́на Григо́рівна Павле́нко (нар. 1977, с. Саша, Гайсинський район, Вінницька область) — українська письменниця, членкиня НСПУ (2023).[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 17 березня 1977 року в с. Саша Теплицького району (тепер Теплицька селищна громада Гайсинського району Вінницької області. Закінчила Іллінецький радгосп-технікум (1997). Відтоді живе у рідному селі. Тривалий час працювала у фермерському господарстві. Мати п'ятьох дітей.[2]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Поетеса.
Авторка книг лірики:

  • «Молюсь за тебе, світе мій» (Вінниця: Книга-Вега, 2008. — 80 с.);
  • «Я маю код» (Житомир: Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. — 80 с.);

публікацій у регіональній пресі, зокрема журналах «Вінницький край», «Вінничанка», колективних альманах та збірниках «Сторожові вогні над Божою рікою» (2007), «Презентація орлиного польоту» (2009), «Стусово коло» (2010), «Джерела теплицьких глибин» (2013), «Голоси тривожної епохи» (2015), «У горнилі часу» (2020), «Буг то є Бог» (2022) та ін. Підготувала до дуку третю книгу поезій. Пише прозу.
Учасниця літературно-мистецьких об'єднань «Дивослово», «Сонячне» гроно", обласного — ім. В. Стуса.
Згідно з п. 6.15 д Статуту НСПУ рішенням Секретаріату організації від 26 жовтня 2023 р. прийнята до спілчанських лав.[3]

Поетеса Олена Павленко вирізняється правдивим, інколи аж на подив відвертим до наївності мисленням сільської інтелігентки, та це не заважає звучанню інтонацій її поезії – вони сповідальні, довірливі, чисті.

— Василь Кобець, 2008 р.[4]

Чого більше у віршах Олени Павленко: сакрального, внутрішнього, чи споглядального, життєвого? Адже реальність авторки далеко не приземлена. Вона чуттєва до щему, про що б не йшлося. Її поезія руйнує догми і стереотипи, до яких ми звикли. Проте, маленьке подільське село, кохання – саме вони проходять червоною ниткою через усю творчість, становлять духовну матрицю і є ментальним кодом поетеси-жінки.

— Олена Герасименко, 2021 р.[5]

В Олени Павленко течія вірша – як вода в ріці, як хвиля в морі. Вільна, неприборкана, нестримна. І чиста, як сльоза. Пекуча! А все ж – цілюща, сповідальна, очисна.

— Петро Гордійчук, 2021 р.[6]

В селі Саша на Теплицького району проживає жінка з винятковим поетичним обдаруванням. Олена Павленко. Запам’ятайте, друзі, це ім’я! Воно неодмінно стане окрасою поезії рідного краю. Оленині вірші не просто зворушують, вони вражають, манять, зачаровують. З легкістю пташиного крила злітає її слово над рідним селом, а відтак і над Всесвітом. В Олени особливий стиль геніальної простоти. Як влучно писала про таке інша наша поетка: пишеться – як дишеться…

— Михайло Каменюк, 2022 р.

Нова зірка подільської поезії Олена Павленко підготувала до видання нову, третю книгу лірики, яка засвідчує освоєння нею нових тематичних площин, поглиблення інтелектуального рівня творів, набуття справжньої майстерності версифікації.

— Вадим Вітковський, 2023 р.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Біографії письменників-краян // Теплицька центральна бібліотека ім. Г. Журби
  • Біографія Олени Павленко, добірка віршів // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2023. — 28 жовтня.]
  • Олена Павленко // Голоси тривожної епохи: літературно-мистецький альманах. — Вінниця: ФОП Рогальська І. О. — 2015. — 148 с. — С. 108—113. Зміст: Ще півгодини; Шосте літо; Сестрі; Страсті Христові; Василю Стусу.
  • Олена Павленко // Презентація орлиного польоту: літ.-мист. альм. — Вінниця, 2009. — С. 115—124 : фот.
  • Олена Павленко [Текст]: [коротка біографічна довідка] // Презентація орлиного польоту: літ.-мист. альм. — Вінниця, 2009. — С. 115 : фот. . — ISBN 978-966-2190-00-7.
  • Олена Павленко // Стусове коло: літ.-мист. альм. — Вінниця, 2010. — С. 142—144.
  • Олена Павленко // Буг то є Бог: літ.-мист. альбом / Вінниц. міська письменницька орг., Вінниц. обл. орг. Нац. спілки художників України. — Вінниця, 2022. — С. 61 . — ISBN 978-617-552-155-7.
  • Олена Павленко / «…А так ніхто ще не любив!» [вірш] // Сторожові вогні над Божою рікою: літературно-мистецький альманах / упоряд. В. Кобець. — Вінниця, 2007. — С. 123.
  • Олена Павленко / Нехай цвітуть і айстри, і серця: [добірка віршів] // Вінницький край. — 2016. — № 4. — С. 23-26.
  • Олена Павленко / «Я ще зоря, я сміх, що серце живить…» [добірка віршів поетеси з с. Саша Теплицького району. Короткі біографічні дані] // Вінничанка. — 2015. — № 6. — С. 23 : фотогр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відбулося чергове засідання секретаріату НСПУ. — 2023. — 28 жовтня
  2. ↑ Біографії письменників-краян // Теплицька центральна бібліотека ім. Г. Журби
  3. ↑ Відбулося чергове засідання секретаріату НСПУ. — 2023. — 28 жовтня
  4. ↑ Цит. по: О. Павленко «Молюсь за тебе, світе мій» (передмова).
  5. ↑ Цит. по: О. Павленко «Я маю код» (передмова).
  6. ↑ Цит. по: О. Павленко «Я маю код» (передмова).
  7. ↑ Ксенчина, Наталя «Кришталева вишня» назвала найталановитіших // 33 канал. — 2009. — 29 липня. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 5 січня 2014.
  8. ↑ Три лауреати премії ім. Михайла Стельмаха за 2020 рік // Офіційний сайт [[Вінницька обласна організація НСПУ|Вінницької обласної організації НСПУ]] «Краснослов». — 2021. — 30 червня. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  9. ↑ Павленко — лауреатка літературної премії ім. В. Забаштанського за 2023 р. / Facebook.com.

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павленко_Олена_Григорівна&oldid=40805304