Павлов Володимир Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлов Володимир Якович
Народився 26 жовтня 1923(1923-10-26)[1]
Мосальськ, Калузька губернія, РСФРР, СРСР
Помер 21 жовтня 1998(1998-10-21) (74 роки)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Володимир Якович Павлов (26 жовтня 1923(19231026), місто Мосальськ, тепер Калузької області, Російська Федерація — 21 жовтня 1998, місто Москва) — радянський діяч, 2-й секретар Московського міського комітету КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорщині та Японії, голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму. Член ЦК КПРС у 1966—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

У 1941 році закінчив Московський технікум залізничного транспорту імені Андрєєва.

У 1941—1943 роках — технік зв'язку на будівництві залізниці в Москві; технік зв'язку, електромеханік на будівництві залізниць в Саратові і Саратовській області. У 1943—1944 роках — майстер відновного будівельно-монтаджного поїзду Головного управління військово-відбудовних робіт Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

У 1944—1950 роках — студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1948—1950 роках — секретар комітету ВЛКСМ Московського інституту інженерів залізничного транспорту.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1950—1951 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВЛКСМ міста Москви.

У 1951—1952 роках — начальник сектора комсомольської роботи політичного управління Міністерства шляхів сполучення СРСР.

У 1952—1956 роках — секретар, 2-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.

У 1956—1960 роках — заступник завідувача відділу адміністративних органів, завідувач відділу транспорту і зв'язку Московського міського комітету КПРС.

У 1960—1962 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету КПРС міста Москви.

У 1962 — 21 грудня 1965 року — секретар Московського міського комітету КПРС.

21 грудня 1965 — 11 березня 1971 року — 2-й секретар Московського міського комітету КПРС.

18 березня 1971 — 18 січня 1982 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорській Народній Республіці.

11 січня 1982 — 27 лютого 1985 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Японії.

7 березня 1985 — 27 червня 1989 року — голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павлов Владимир Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]