Павлів (Білозерський) Остап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павлів (Білозерський) Остап (1892–1955) — галицький громадсько-політичний діяч,  відомий письменник, журналіст і літературний критик, вояк УГА.

Видатний член Української Радикальної Партії, a з 1922 р. член її Головного Секретаріату. Секретар Центральної Ради Союзу Селянських Спілок у Львові, активний діяч Січового Руху та організації молоді «Каменярі». Редактор «Громадського Голосу» (1922–1928) і журналів «Молоді Каменярі» (1928–1932), «Плуг і Гарт» (1928–1929).

За свою діяльність декілька разів політичний в'язень у польських в'язницях. З 1947 p. на еміграції в Німеччині співредактор газети «Українське Слово» (1947–1949). B 1950 p. емігрує до США (співробітник «Народної Волі» і «Вільної України»). Автор оповідань та історично-психологічних повістей:

Займався перекладами з польської, німецької і російської мов.

Сім'я: дружина – Павлів Стефанія з дому Коронович.

Помер у Скрентоні (1955), Пенсільванія США.

Джерела[ред. | ред. код]