Павліна Павлова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павліна Павлова
Народилася 16 квітня 1949(1949-04-16) (75 років)
Павликени, Великотирновська область, Болгарія
Діяльність поетка
Alma mater Університет національного та світового господарства
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлова.

Павліна Петрова Павлова — болгарська поетеса і прозаїкиня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Павліна Павлова народилася 16 квітня 1949 року в Павлікенах[1][2]. Закінчила середню школу в Горній Оряховиці та політекономію у Вищому економічному інституті імені Карла Маркса (сьогодні Університет національної та світової економіки)[3][4]. Ще студенткою почала співпрацювати з Радіо Софія своїми віршами, документальними оповіданнями, есе та репортажами[5][6].

16 квітня 1970 р. вперше в національному ефірі прозвучав цикл її віршів «Шлях до світанку» у виконанні Марії Русалієвої. Після цього вона зустріла свого майбутнього чоловіка Петара Ненова Петрова[7] .

У 1979 році вийшля книга з творами молодих поетів, серед яких і її «П'ять молодих поетів. Вірші».[8]

У 1990—1992 роках Павліна Павлова була призначена секретаркою директора Радіо Болгарії, але в той же час вона вела радіопередачу «Сигнал» у програмі Христо Ботева[9], брала участь у створенні та виданні газети «Інтелект» і першої газети для болгарських ромів «Цигани».

Вона є співзасновницею Спілки незалежних болгарських письменників (і членом її ради директорів), Спілки позаштатних письменників (і співголовою відділу «Художня література»), Відкритого товариства письменників « Балканський Декамерон» з головою Йосифом Петровим, асоціації «Віденський клуб» при Посольстві Австрії в Софії. Була учасницею жіночого літературного салону «Євгенія Марс».

У січні 1993 р. залишила Національне радіо і заснувала власну рекламну агенцію, яка в 1997 р. стала членом Всесвітньої асоціації рекламних агентств (IAA), а також Європейської асоціації рекламних агентств. З 2014 року агентство не працює.[10]

Вона є членом Спілки болгарських письменників, Спілки болгарських журналістів, ЛІГИ БОЛГАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ США ТА СВІТУ, Відкритого товариства письменників «Балканський Декамерон», Академії європейської культури «Орфеєва ліра», Світової Асоціація криміналістів «AIEP»[3] та Ради директорів Фонду «Болгарська мова»[11].

Входить до довідників «Хто є хто в Болгарії?» (1998) СК «Праця» та «Хто є хто?» «IBC» Кембридж — Англія, в енциклопедіях «Видатні болгарки» (2009) та «Болгарська журналістська енциклопедія» (2010).[12]

Творчість[ред. | ред. код]

Павліна Павлова — авторка прози та поезії для дітей і дорослих, афоризмів.

Її перші вірші, написані в шкільні роки, були класичними. Під час навчання її поглинула поезія Артура Лундквіста[13], і вона почала писати білим віршем, але не відмовляючись від класичного вірша. Під час керівництва Літературною школою при Центральному палаці піонерів, а пізніше при Національному палаці дітей, Павліна Павлова почала створювати збірки віршів у техніці верлібру, що містять нетрадиційні для болгарської поезії того періоду форми, такі як: рондо, терцина, епода, спенсеріанська строфа, газель, тріолет, александрин[14]. Вона також публікувала сонети та сонетні вінки[15], рубаї[16].

У 2006 році вийшов її перший роман на історичну тематику «Земля під вітрами»[17]. Відтоді вона пише романи, що відображають перехідний період Болгарії[18][19], кримінальні, пригодницькі, фантастичні, дитячі романи, книги з казками, афоризмами, не припиняючи писати вірші. З 2008 року пише на історичну тематику[20][21][22].

Книги[ред. | ред. код]

Авторка 69 книг (поезії та прози — до 2022 року)[23].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2018 рік — Національна літературна премія «Проф. Дімітар Дімов» за повну творчість у галузі художньої літератури.[3][24]
  • 2014 рік — Перша премія «Атанас Мандаджиєв» за кримінальний роман «Вбивства в Золотій підкові».[25]
  • 2013 рік — Національна літературна премія «Калина Малина» за комплексну творчість для дітей.[2]
  • 2009 рік — «Золоте перо» від Спілки болгарських журналістів за внесок у болгарську культуру у зв'язку з Днем болгарської просвіти і культури та слов'янської писемності.
  • 1995 рік — Європейська премія з поезії від Центру європейської культури «Альдо Моро», Італія, під егідою Ради Європи, Європейської асоціації вчителів та низки культурних установ.[26]

Критичні оцінки її творчості дали Яко Молхов[27], Боянка Константінова[28], Олександр Геров[29], Євтим Євтімов[30], Марін Кадієв[31], Пенчо Чернаєв[32] та ін.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Агентство реєстру. Заповнена вручну Заява про внесення обставин щодо ФОП
  2. ↑ а б Валентина Минчева, "В Нови пазар връчват наградата «Калина Малина», сайт на СБЖ, 11 октомври 2013 г.
  3. ↑ а б в «В Ловеч връчиха Националната литературна награда „Проф. Димитър Димов“ на Павлина Павлова», lovech.bg, 21 април 2022
  4. ↑ Валентина Минчева, «В Нови пазар връчват наградата „Калина Малина“, сайт на СБЖ, 11 октомври 2013 г.
  5. ↑ 1979 — „Петима млади поети“/Пчела в града» — лирика — Библиотека «Смяна», Тематичен № 9536222211-5518-96-79
  6. ↑ «Кой кой е в България?» ИК «Труд», 1998 г. стр. 531; ISBN 954-528-083-2
  7. ↑ «Последният бохем» – спомени за Петър Ненов. Изд. Български писател, 2005.
  8. ↑ Петима млади поети. Стихове. София: Народна младеж (Библиотека „Смяна“). 1979.
  9. ↑ "Българска журналистическа енциклопедия, издава Висша книжовна школа "Сириус, стр. 484, ISBN 978-954-8582-34-6
  10. ↑ Търговски регистър. https://portal.registryagency.bg/CR/Reports/ActiveConditionTabResult?uic=831056987
  11. ↑ Търговски регистър на България. Справка по три имена.https://portal.registryagency.bg/CR/Reports/ActiveConditionTabResult?uic=177204493
  12. ↑ Биография на Павлина Павлова в «Литературен свят»
  13. ↑ «Надеждата на хората», стихотворения. Изд. «Народна култура», 1968.
  14. ↑ 2002 г."Отпечатъци от чувства" — лирика — ISBN 954-8321-14-9
  15. ↑ 1998 — «Шепот на вечност» — сонети — ISBN 954-04-0130-5
  16. ↑ 2001 — «Под знака на овена» — рубаи — ISBN 954-07-1524-5
  17. ↑ (2006 — «Земя под гривите на ветровете» — исторически роман- ISBN 10:954-443-581-6 и ISBN 13:978-954-443-581-3
  18. ↑ 2008 — «Изгубени под звездите» — роман — ISBN 978-954-443-743-5
  19. ↑ 2009 — «Разврат» — роман 978-954-07-2990-9
  20. ↑ 2016 — «Комитата от Дряновския манастир» — художествено-документален роман за безсмъртните денонощия по пътя към свободата ISBN 978-954-8321-26-6; 2017
  21. ↑ «Спартак, гладиаторът» — исторически роман първо издание. ISBN 978-954-8321-31-0
  22. ↑ 2018 — «Петър Дънов — Спасителят» — съвременна Библия — ISBN 978-954-8321-36-5 и ISBN 978-954-09-1269-1
  23. ↑ От и за Павлина Павлова в Своден каталог НАБИС (национален каталог на академичните библиотеки в България). unicat.nalis.bg. Процитовано 20 април 2022.
  24. ↑ «С връчване на националната награда „Проф. Димитър Димов“ започна в Ловеч седмицата, посветена на автора», БТА, 19 юни 2018 г.
  25. ↑ sbp.bg
  26. ↑ letteraturaesteuropea.blogspot.com
  27. ↑ «Петима под един покрив» (Рецензия за «Петима млади поети» и за Павлова, Павлина «Пчела в града»). — в-к «Пулс», бр. 4, 1980 г.
  28. ↑ «Нефокусиран калейдоскоп» (Рецензия за Павлова, Павлина «Дом в чашката на цвете»). — сп. «Деца, изкуство, книги», 1989, бр. 4, стр. 61 — 62.
  29. ↑ Предговор на книгата «Свободен любовен университет», 1994.
  30. ↑ «В търсене на себе си» — Предговор на книгата «Търсачи на звездни гнезда» 2005.
  31. ↑ «Романът на прехода» (Рецензия за Павлова, Павлина «Изгубени под звездите», роман). — сп. «Пламък», 2009, бр. 9 — 10, стр. 202.
  32. ↑ «Явлението Павлина Павлова» (Рецензия за Павлова, Павлина, «Спартак, гладиаторът», исторически роман). — сайт на СБП, март 2018.

Посилання[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павліна_Павлова&oldid=41201881