Павнель Валеріан Дмитрович

Павнель Валеріан Дмитрович
Народився	13 березня 1894(1894-03-13) с. Валява повіт Кіцмань на Буковині (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл)
Помер	березень 1920 м. Чечельник
Поховання	на чечельницькому цвинтарі
Національність	українець
Відомий завдяки	громадський діяч, четар УГА
Батько	Дмитро Павнель
Мати	Вікторія Павнель (Влад)

Павнель Валеріан Дмитрович — (нар. 13.03.1894 — березень 1920) — громадський діяч, четар УГА.

Життєпис

Валеріан Дмитрович Павнель (нар.13.03.1894 — † 03/1920) — громадський діяч, четар УГА. Народився в с. Валява повіт Кіцмань на Буковині (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл) в шляхетській сімʼї народного вчителя, згодом директора школи у Валяві, активного члена товариства «Українська Школа» Дмитра Павнеля та Вікторії, уродженої Влад. З 1904/1905 по 1911/1912 навчальні рр. навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях, де влітку 1912 р. склав матуральні іспити.

Після смерті батька 11.01.1912 р. мешкав в Чернівцях разом з матір'ю Вікторією за адресами Метцґерґассе, 1 та Рапфґассе, 4. Студіював право в Чернівецькому університеті. Член українського академічного товариства «Союз», член правління «Союза» з 10.1913 р. Один з організаторів «Свята квітів» в Чернівцях в 06.1914 р. Військову службу розпочав в 1915 р. як однорічний доброволець, капрал ландштурму. Закінчив кадетську школу та був іменований кадетом 4-ї доповнюючої компанії 15-го полку піхоти. В 1917 р. потрапив до російського полону. Спочатку перебував в таборах військовополонених у м. Солікамську Пермської губернії, а згодом у с. Верхні Мулли (тепер у складі м. Пермі). В 1918 р. повернувся з полону до своєї частини, був іменований хорунжим резерву. Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як хорунжий УГА в Окружній команді в Коломиї. З 01.03.1919 р. іменований четарем піхоти полку Дорошенка УГА. Як командир чети в 4-му курені (командир поручник М. Дацків) 10-ї бригади УГА (командир сотник Ф. Кондрацький), сформованої з групи отамана Ляєра в 06.1919 р., брав участь в Чортківській офензиві, зокрема, в здобутті Теребовлі 09.06.1919 р. та Тернополя 11.06.1919 р. Після переходу УГА через Збруч в 07.1919 р. в складі групи генерала А. Кравса брав участь в поході на Київ, воював в околицях Вінниці та Гайсина. Був командиром скорострільної сотні 3-го куреня 10-ї бригади УГА.

Помер у шпиталі м. Чечельник, захворівши на плямистий тиф. Похований на чечельницькому цвинтарі разом з сімома галицькими старшинами, які померли від тифу разом з ним.

В. Сімович ввів В. Павнеля до канону найшановніших борців за українську державу на Буковині, «героїв, що згинули за добру справу».

В літературі помилково іменується «Ілярієм».

Література

• Ukr. akad. Verein «Sojuz». // «Bukowinaer Post». — 1913. — 1 листопада.;
• З укр. акад. товариства «Союз». // «Нова Буковина». — 1914. — 22 березня.;
• Спис іменовань у війську Західної Області Української Народньої Републики, з днем 1. марта 1919. // «Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ». — 1919. — Ч. 8. — 25 березня. — С. 6.;  
• Лакуста С.  Памяти героїв. // «Час». — 1930. — 26 серпня; 27 серпня.;
• Островерха М. Один — такий блискучий бій. Сорок років тому. // «Свобода». — 1959. — 27 червня.;
• Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях в 1918—1920 рр. (Матеріяли до історії). Том ІІ. Вінніпеґ, 1960. — С. 318.;  
• Островерха М. Блиски і темряви 1918—1919—1920. Нью-Йорк, 1966. — С. 51—56.;  
• Сімович В. Праці у двох томах. Том 2: Літературознавство. Культура. Чернівці: Книги-ХХІ, 2005. — С. 615.

Джерело

Володимир Старик. Павнель Валеріан Дмитрович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П-С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. 576с.;— С.19.