Пазіков Хабір Мухарамович

Пазіков Хабір Мухарамович
Народився	15 жовтня 1895(1895-10-15) селище Кочкарських золотих копалень Троїцького повіту Оренбурзької губернії
Помер	21 квітня 1975(1975-04-21) (79 років) Москва, СРСР
Країна	СРСР
Національність	татарин
Діяльність	політик
Alma mater	Інститут червоної професури
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Хабір Мухарамович Пазіков (15 жовтня 1896(18961015), селище Кочкарських золотих копалень Троїцького повіту Оренбурзької губернії, тепер Челябінської області, Російська Федерація — 21 квітня 1975, Москва) — казахський радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (1941—1954).

Життєпис

Народився в родині шахтаря. З травня 1910 по жовтень 1916 року — коногон Миколає-Максиміліановської шахти Кочкарських золотих копалень; відкатник шахти Станелі англійської концесії в Троїцькому повіті Оренбурзької губернії. У жовтні 1916 — жовтні 1917 року — вибійник шахти № 12 Киштимських кам'яновугільних копалень Челябінської губернії.

У жовтні 1917 — травні 1918 року — червоногвардієць у Челябінській губернії.

Член РКП(б) з 1917 по 1922 рік («вибув механічно через пасивність»).

У травні — жовтні 1918 року — вантажник млина Кузнєцова в місті Стерлітамак Уфимської губернії. У жовтні 1918 — квітні 1919 року — чорнороб служби залізничних шляхів на станції Златоуст Рязано-Уральської залізниці. З квітня по червень 1919 року — ув'язнений в таборі білогвардійських військ адмірала Колчака в Уфі.

У червні 1919 — липні 1922 року — вибійник шахт № 1, 3, 10, 12 кам'яновугільних копалень Верхньоуфалейського заводу Челябінської губернії. У липні 1922 — серпні 1923 року — вибійник шахти «Буко» рудника «Акжал» Семипалатинської губернії. У серпні 1923 — березні 1926 року — вибійник шахти «Центральна» Кемеровського рудника Щегловського повіту Томської губернії.

Член РКП(б) з жовтня 1924 року.

У березні — червні 1926 року — інструктор Томського окружного комітету ВКП(б). У червні 1926 — серпні 1928 року — інструктор Канського окружного комітету ВКП(б) Сибірського краю. У 1927 році закінчив вечірній робітничий факультет у місті Канську.

У серпні 1928 — вересні 1930 року — студент Комуністичного університету трудящих Сходу імені Сталіна в Москві, закінчив три курси.

У вересні 1930 — жовтні 1931 року — член пропагандистської групи ЦК ВКП(б) при районному комітеті ВКП(б) на руднику «Баймак» Баймацького району Башкирської АРСР.

У жовтні 1931 — вересні 1935 року — керівник пропагандистської групи ЦК ВКП(б) при Ферганському міському комітеті КП(б) Узбекистану, керівник пропагандистської групи ЦК ВКП(б) при Киргизькому обласному комітеті ВКП(б) у місті Фрунзе.

У вересні 1935 — грудні 1937 року — слухач Історичного інституту червоної професури в Москві, закінчив три курси.

У грудні 1937 — січні 1938 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У січні — травні 1938 року — відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б) у Москві.

У травні — листопаді 1938 року — 1-й секретар Західно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У листопаді 1938 — листопаді 1942 року — 1-й секретар Карагандинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У листопаді 1942 — лютому 1944 року — 2-й секретар Татарського обласного комітету ВКП(б) у місті Казані.

У лютому 1944 — січні 1948 року — 1-й секретар Південно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

16 січня 1948 — вересень 1952 року — 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У вересні 1952 — жовтні 1953 року — слухач курсів перших секретарів обкомів і голів облвиконкомів при ЦК ВКП(б)—КПРС у Москві.

У листопаді 1953 — липні 1955 року — завідувач відділу персональних пенсій Управління справами РМ РРФСР. У липні 1955 — червні 1958 року — старший референт Ради міністрів РРФСР по Міністерству соціального забезпечення РРФСР. У червні 1958 — серпні 1960 року — інструктор групи Ради міністрів РРФСР.

З серпня 1960 року — на пенсії в місті Москві.

Нагороди

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора (15.02.1939,)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Червоної Зірки
• медалі

Джерела

• «Оңтүстік Қазақстан Энциклопедиясы»
• Пазиков Хабир Мухарамович [Архівовано 6 березня 2020 у Wayback Machine.]