Палагичі
| село Палагичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Тлумацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040350290062783 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1419 |
| Населення | 1284 |
| Площа | 15,545 км² |
| Густота населення | 82,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78015 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д. / 48.90278° пн. ш. 24.99556° сх. д.Координати: 48°54′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д. / 48.90278° пн. ш. 24.99556° сх. д. |
| Водойми | Тлумачик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
| Карта | |
  Палагичі | |
 Палагичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пала́гичі — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Історія[ред. | ред. код]
Першу письмову згадку про село датовано 4 лютого 1437 року[1].
Польський шляхтич, галицький стольник та підкоморій Павел Куропатва підписувався «з Палагичів».[2]
У 1779 р. тлумацький староста Єжи Міхал Потоцький (1753, Підгайці — бл. 1801) замість маєтків, переданих у власність брату Іґнацію Роману, взяв у нього маєток «Палайче» (тобто Палагичі) з 3-ма селами коло Тлумача.[3]
Побут села у 1867-1870 роках зафіксував польський художник Генрік Гіполіт Родаковський у 11 акварельних роботах, які склали так званий Палагицький альбом.[4]
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєшув Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 2 670 мешканців, з них 2 450 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 100 поляків (переважно польські колоністи кінця XIX ст. у присілку Попелів)[5]
Через село в 1884-1944 рр. проходила залізниця Станіслав — Бучач — Гусятин — Ярмолинці, при відступі гітлерівцями у 1944 р. зруйнований міст через Дністер, а колію демонтувала радянська влада. Існувала й залізнична станція Палагичі.[6]
Селяни свято зберігають пам'ять про земляків, полеглих у боротьбі за волю в рядах УПА[7].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.[8]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1282 | 99.84% |
| російська | 2 | 0.16% |
| Усього | 1284 | 100% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Церква Св. Арх. Михайла 1895 р.[10]
Цікаво[ред. | ред. код]
З Палагичів походив батько Роберто Козака.[11]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.17, № 147
- ↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — S. 55. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
- ↑ Z. Anusik. Potocki Jerzy Michał h. Pilawa (1753 — бл. 1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 46. (пол.)
- ↑ Роман Чорненький, Петро Гаврилишин. Палагицький альбом.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93, 123.
- ↑ Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.— Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.— 496 с.; іл. — С. . — ISBN 978-617-655-000-6.
- ↑ Належали до СБ УПА…
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Палагичі. Церква Св. Арх. Михайла 1895
- ↑ Українець, який врятував 30 тисяч політв'язнів у Чилі
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
