Паламар Лариса Максимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лариса Максимівна Паламар
Народилася 23 липня 1936(1936-07-23)
с. Козичанка, Бишівський район, Київська область
Померла 6 грудня 2010(2010-12-06) (74 роки)
Національність українка
Відома завдяки мовознавець, педагог
Alma mater філологічний факультет Київського університету

Лариса Максимівна Паламар (23 липня 1936, с. Козичанка, Бишівський р-н, Київська обл. — 6 грудня 2010, Київ) — український мовознавець, педагог.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народилася в Козичанці. У 1959 закінчила філологічний факультет Київського університету (спеціальність: українська мова та література). У 1969 захистила дисертацію на ступінь кандидата філологічних наук, 1997 — доктора педагогічних наук.

У Київському університеті обіймала посади викладача (1967—1969), старшого викладача (1969—1978), доцента (1978—1989) кафедри російської мови підготовчого факультету (1978—1989).

Ініціатор створення та професор (із 2000) і завідувач (1990—2001) кафедри української філології для неспеціальних факультетів філологічного факультету (з 2001 — Інституту філології). Читала курси: «Сучасна українська мова», «Мова ділових паперів».

Померла в Києві, похована на кладовищі с. Козичанка.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала українську наукову термінологію, питання методики викладання української мови іноземцям, проблеми формування мовної особистості.

Творча спадщина — близько 250 наукових праць, з‑поміж яких:

  • Практичний курс української мови. Поглиблений етап вивчення. К., 1995;
  • Лінгводидактичні основи формування україномовної особистості: Практичний посібник. К., 1997;
  • Мова ділових паперів. К., 2000 (у співавт.).

Джерела і посилання[ред. | ред. код]