Паламар Олександр Олександрович
| Паламар Олександр Олександрович | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
15 вересня 1991 Кельменці, Україна |
| Смерть |
8 серпня 2014 (22 роки) Сніжне, Україна (Загинув у бою) |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Олекса́ндр Олекса́ндрович Палама́р (15 вересня 1991, Кельменці, Україна — пом. 8 серпня 2014, Сніжне, Україна) — молодший сержант 24-ї окремої Залізної механізованої бригади.[2][3]. Учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1991 року в смт Кельменці (Чернівецька область). Закінчив 9 класів кельменецької ЗОШ. Вступив до професійно-технічного училища; навчався на тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Строкову службу в лавах ЗСУ у Яворові, був військовим зв'язківцем. Продовжив військову службу за контрактом. Командир відділення-командир машини радіоцентру польового вузла зв'язку штабного батальйону; 24-та окрема механізована бригада.
В зоні бойових дій від червня 2014-го. За даними Книги Пам'яті, загинув, виконуючи бойове завдання 8 серпня 2014 року в районі м. Сніжне, Донецька область[4].
Похований в смт. Кельменці 13 серпня з військовими почестями.
Без Олександра лишились мама Наталія Василівна й батько Олександр Паламарі та сестра Світлана.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 27
- вшановується 8 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)
- Список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Паламар Олександр Олександрович
- «Одна половинка мене вірить у загибель Сашка, а інша досі його чекає»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |