Палац і фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац і фортеця
рос. Дворец и крепость
Жанр драма
історичний
біографічний
Режисер Олександр Івановський
Сценарист Ольга Форш
Павло Щоголєв
У головних
ролях
Євген Бороніхін
Юрій Корвін-Круковський
Оператор Віктор Гласс
Іван Фролов
Художник Борис Реріх
Володимир Щуко
Кінокомпанія "Совкіно" (Ленінград)
Тривалість 58 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1924
IMDb ID 0014009

«Палац і фортеця» — радянський кінофільм 1924 року режисера Олександра Івановського, сюжет заснований на реальній історії Михайла Бейдемана, за романом Ольги Форш «Одягнені каменем» і повісті Павла Щоголєва «Таємничий в'язень».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Про долю Михайла Бейдемана, якого, без суду і слідства, лише одним наказом Олександра II, у віці 21 року, ув'язнили в Петропавлівській фортеці, де він провів більше двадцяти років.

Початкові титри: «У стінах Петропавлівської фортеці тужать вороги російського самодержавства, а на іншому березі Неви красується Зимовий палац…».

Недалеко в маленькій квартирці зі своєю матінкою і сестрами живе юнкер Бейдеман, закоханий у Віру — дочку багатого поміщика Лагутіна, руки якої домагається і князь Куракін. У цей час народовольці підривають карету з царем, і влада влаштовує облаву на супротивників самодержавства. І наступні двадцять років Бейдеман проведе в стінах Петропавлівської фортеці. Постарілого, практично втратившого розум, його звільняють з катівень фортеці, але Бейдеман просто не в змозі це усвідомити. Випадкова зустріч з Вірою стає кінцем для обох колишніх закоханих — вони ледь впізнають один одного, і ошелешені несподіваним побаченням, вмирають.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]