Пам'ятник Максиму Горькому (Нижній Новгород)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Максиму Горькому

56°18′48″ пн. ш. 43°59′26″ сх. д. / 56.31349000002777672° пн. ш. 43.99058800002777758° сх. д. / 56.31349000002777672; 43.99058800002777758Координати: 56°18′48″ пн. ш. 43°59′26″ сх. д. / 56.31349000002777672° пн. ш. 43.99058800002777758° сх. д. / 56.31349000002777672; 43.99058800002777758
Країна  Росія
Розташування Нижній Новгород
Тип пам'ятник
Дата заснування 1952
Статус 
ГербОб`єкт культурної спадщини Росії федерального значення
рег. № 521410063060006 (ЄДРОКС)
об`єкт № 5210010000 (БД Вікімандрів)

Пам'ятник Максиму Горькому. Карта розташування: Росія
Пам'ятник Максиму Горькому
Пам'ятник Максиму Горькому
Пам'ятник Максиму Горькому (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Максиму Горькому в Нижньому Новгороді, який знаходиться у сквері на площі Горького, було відкрито 2 листопада 1952 року. Семиметрова бронзова фігура Горького створена скульптором Вірою Мухіною, архітектурне рішення належить Віктору Лебедєву та Павлу Штеллеру. Скульптура відлита на Ленінградському заводі «Монументскульптура».

Історія[ред. | ред. код]

У 1939 році був оголошений Всесоюзний конкурс на проєкт пам'ятника М. Горькому, переможцем якого став проєкт Віри Мухіної. Реалізації проєкту у 1941 році завадила Німецько-радянська війна. Після війни площа Горького зазнала реконструкції, на ній був організований сквер. І лише 2 листопада 1952 року було відкрито пам'ятник.

Фігура Горького, високо піднята над площею, встановлена на чотиригранному постаменті, що наче «виростає» з гранітної скелі. Віра Мухіна створила образ молодого Горького в період його життя в рідному Нижньому Новгороді, саме в цей період він пише знамениту «Пісню про Буревісника».

Він стоїть, випроставшись, поклав руки на спину, підставив обличчя й груди зустрічному вітру, який ворушить накинутий на плечі плащ. Великі складки плаща створюють гарний силует пам'ятника, збагачують підкреслену сувору вертикаль фігури. Дуже виразна спина та руки, перехопившись одна за одну. Цей жест видає велику внутрішню схвильованість, стриману вольовим зусиллям[1].

Пам'ятник входить до об'єктів культурної спадщини федерального та регіонального значення, розташованих у Нижньому Новгороді[2].

Інші пам'ятники[ред. | ред. код]

Крім пам'ятника на площі Горького, у Нижньому Новгороді встановлено ще 4 пам'ятники Максиму Горькому:

  1. Пам'ятник Альоші Пєшкову на подвір'ї музею дитинства М. Горького «Будиночок Каширіна» (1955—1957, скульптор А. Кікін)
  2. Пам'ятник Максиму Горькому на набережній Федоровського
  3. Пам'ятник Максиму Горькому у парку «Дубки»
  4. Пам'ятник Максиму Горькому у парку 1 Травня

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Р. Аболина. Вера Игнатьевна Мухина. — М.: Искусство, 1954
  2. Памятник Максиму Горькому. why.go2nn.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 грудня 2018.