Панчагарх (Bengali pronunciation: [pɔntʃoɡɔɽ] ; бенг.পঞ্চগড়, Panchagaṛ «п'ять фортів») — район округу Рангпур у Північному Бангладеш. Панчагарх — найпівнічніший район Бангладеш. Він лежить між 26º00' і 26º38' північної широти і між 88º19' і 88º49' східної довготи. Він був створений як район 1 лютого 1984 року.
Під час режиму Британського Раджу Панчагарх був частиною району Джалпайгурі неподільної Бенгалії. У 1911 році Джалпайгурі було повністю визнано тханою. У той час штаб Джалпайгурі thana знаходився в Джагдал упазіла нинішнього району Панчагарх. thana була перенесена на берег річки Каратойя в його нинішньому місці для екологічних і транспортних переваг. Після поділу Індії та Пакистану в 1947 році Панчагарх був thana під керівництвом mahakuma Тхакургаон. 1 січня 1980 року його було створено як mahakuma, що складається з п’яти thana на імена Тетулія, Панчагарх Садар, Атварі, Бода та Дебігандж. Першим уповноваженим Панчагарха був Сайєд Абдур Рашид з 1 січня 1980 року по 31 грудня 1982 року. Пізніше він був створений як район 1 лютого 1984 року. Першим заступником комісара Панчагарха був ASM Абдул Халім з 1 лютого 1984 року по 16 червня 1985 року[1][2].
Географічно ця земля є нижньою частиною Гімалаїв, тому відносно ця земля є найбільш високогірною в Бангладеш. Склад ґрунту також відрізняється багатством піску та каміння. Район розташований на крайній півночі Бангладеш і з трьох сторін обмежений 288 км кордоном з Індією з районом Дарджілінг на півночі, районами Джалпайгурі та Куч-Бехар на північному сході, Уттар-Дінаджпур на заході, районами Дінаджпур і Тхакургаон на півдні та районом Нілфамарі на сході. Він лежить між 26º00' і 26º38' північної широти і між 88º19' і 88º49' східної довготи.
