Панчук Надія Михайлівна
| Панчук Надія Михайлівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
22 листопада 1940 Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Померла | 27 травня 2022 (81 рік) | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна | |||
| Діяльність | письменниця, бібліотекарка, поетка, прозаїк, перекладачка | |||
| Сфера роботи | поезія[1], проза[1], художній переклад[1] і бібліотекознавство[1] | |||
| Alma mater | ХДАК | |||
| Заклад | Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
| ||||
Надія Михайлівна Панчук (нар. 22 листопада 1940, с. Горинка, Україна — 27 травня 2022) — українська поетеса, членкиня Національної спілки письменників України (1997).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася Надія Михайлівна Панчук народилася 22 листопада 1940 року в селі Горинка Кременецького району Тернопільської області в селянській родині.
Закінчила Дубенське культосвітнє училище (нині — коледж). Завідувала сільським клубом, працювала методистом районного будинку культури на Рівненщині.
Закінчила Харківський інститут культури. З 1965 року стала завідувати довідково-бібліографічним відділом обласної бібліотеки в Ужгороді.
Померла 27 травня 2022 року[2].
Творчість[ред. | ред. код]
З 1976 року Надія Панчук постійно друкувалася. Її вірші і публікації появлялися в обласній та республіканській періодиці, журналах «Дніпро», «Жовтень», «Березіль», «Тиса», у альманахах творчості молодих поетів «Суцвіття» (1977), «Калиновий спів» (1978), «Молодий день» (1979), «Поезія» (1984).
У газеті «Закарпатська правда» вела щотижневу рубрику «Літературний підвальчик».
Протягом 1983—1986 років була постійним автором рубрики «Мости братерства» обласного радіо, де давала поетичні огляди поезій відомих авторів різних народів колишнього Союзу.
В обласній та республіканській періодиці видрукувала низку публікацій про видатних діячів культури і мистецтва Закарпаття.
Авторка поетичних збірок
- «На обрії»— гори" (1980),
- «Ранкові поїзди» (!985),
- «Заповідний ліс» (1993),
- «VIXI» (1997),
- «Дика пряжа» (2000),
- «…тільки завтра…» (2003),
- «Різні наголоси» (2004),
- «Місця надій» (2005),
- «Стоп — кадри» (2006) та інші.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреатка літературної премії імені Федора Потушняка.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. С. —350.
- Барна В., Чернихівський Г. Панчук Надія Михайлівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 24—25. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Марія Конкіна (3 вересня 2016). Нам знову сонце усміхнулось над мурами вічних століть. Жінка-УКРАЇНКА.
|
