Папарде Леонід Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папарде Леонід Андрійович (Мішке Карл Рудольфович)
Народився 13 лютого 1893(1893-02-13)
Пальтемальська волость Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія
Помер 29 серпня 1938(1938-08-29) (45 років)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність латиш
Діяльність політик
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Леонід Андрійович Папарде (Карл Рудольфович Мішке) (13 лютого 1893(18930213), Пальтемальська волость Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 29 серпня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, відповідальний секретар Ойратського (Горно-Алтайського) обласного комітету РКП(б). Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1938 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині кравця. З 1904 по 1906 рік навчався в Пальтемальському волосному училищі Ризького повіту. У 1909 році закінчив Зегевольдську церковноприходську школу Ризького повіту.

З жовтня 1910 по серпень 1914 року — учень Вольмарської учительської семінарії Ліфляндської губернії.

Член РСДРП(б) з квітня 1911 року.

У вересні 1914 — червні 1915 року — вчитель і завідувач Зельбурзького волосного училища Фрідріхштадтського повіту Курляндської губернії.

У липні 1915 — серпні 1916 року — вихователь дитячого притулку в місті Вольмарі Ліфляндської губернії.

У вересні 1916 — червні 1917 року — вчитель Тальменської сільської школи Єнісейської губернії.

У червні 1917 — травні 1918 року — член редакційної колегії «Рабоче-крестьянской газеты» міста Красноярська, голова латишської секції губернської ради в Красноярську.

З червня по серпень 1918 року — організатор червоногвардійських загонів у Красноярську і на станції Клюквенна Красноярської залізниці.

З серпня 1918 по грудень 1919 року перебував на підпільній більшовицькій роботі в тилу військ адмірала Колчака в селі Степной Баджей Красноярського повіту, містах Маріїнськ, Зміїногорськ, Барнаул Томської губернії.

У грудні 1919 — серпні 1920 року — завідувач відділу пропаганди і агітації та член Алтайського губернського революційного комітету, завідувач відділу Барнаульського повітового відділу народної освіти. У вересні 1920 — вересні 1921 року — завідувач Барнаульського повітового відділу народної освіти.

У жовтні 1921 — вересні 1922 року — відповідальний секретар Ойратського повітового комітету РКП(б) Алтайської губернії.

У жовтні 1922 — серпні 1924 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Алтайського губернського комітету РКП(б).

У вересні 1924 — вересні (офіційно, грудні) 1928 року — відповідальний секретар Ойратського обласного комітету РКП(б) (ВКП(б)). У вересні 1928 року відкликаний «для тривалого лікування підірваного громадянською війною здоров'я».

У січні — вересні 1929 року — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу Сибірського крайового комітету ВКП(б). У вересні 1929 — жовтні 1930 року — завідувач відділу кадрів, завідувач агітаційно-масового відділу Сибірського (Західно-Сибірського) крайового комітету ВКП(б).

У жовтні 1930 — січні 1932 року — 3-й секретар Західно-Сибірського крайового комітету ВКП(б).

У січні 1932 — лютому 1934 року — голова Західно-Сибірської крайової контрольної комісії ВКП(б) — робітничо-селянської інспекції.

У лютому 1934 — квітні 1935 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Свердловській області.

У квітні 1935 — січні 1938 року — уповноважений та секретар партійної колегії Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Західній (Смоленській) області.

15 січня 1938 року виключений із членів ВКП(б). У січні 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 29 серпня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня.

У жовтні 1956 року посмертно реабілітований.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]