Папуга червонолобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга червонолобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Неотропічний папуга (Touit)
Вид: Папуга червонолобий
Touit costaricensis
(Cory, 1913)
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Urochroma costaricensis
Touit dilectissima costaricensis
Touit dilectissimus costaricensis
Посилання
Вікісховище: Touit costaricensis
Віківиди: Touit costaricensis
ITIS: 554912
МСОП: 22686017
NCBI: 2338449

Папу́га червонолобий[2] (Touit costaricensis) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 17,5 см, вага 80 г. Забарвлення переважно яскраво-зелене, нижня частина тіла світліша, підборіддя жовте. Лоб і передня частина тімені яскраво-червоні, за очима червоні плями. Плечі і покривні пера крил червоні, махові пера синювато-зелені. Хвіст квадратної форми, зелений з жовтими краями Очі сірувато-коричневі, навколо очей плями голої сірої шкіри, дзьоб жовтуватий, лапи сірі. У самиці червоні плями на голові менші.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Червонолобі папуги мешкають на карибських схилах гір Коста-Рики і Панами. Вони живуть в кронах вологих гірських і хмарних тропічних лісів та на узліссях, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Зустрічаються невеликими зграйками. Взимку частина популяції мігрує в долини.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція червонолобих папуг становить від 4500 до 18000 птахів. Їм можу загрожувати знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Touit costaricensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]