Папу-де-анжу
 | |
| Походження |
 Португалія |
|---|---|
| Необхідні компоненти | яєчні жовтки, цукорний сироп |
Папу де анжу, або тато де анжу (порт. papo de anjo, «животик ангела» або «подвійне підборіддя ангела»[1]) — традиційний португальський десерт з яєчних жовтків[2]. Також поширений у Бразилії.
Вважається, що, подібно до fios de ovos і кількох інших класичних португальських солодощів на основі жовтків, папу де анжу створили португальські черниці в XIV—XV ст. Пральня була поширеною послугою в монастирях, а використання яєчних білків для «накрохмалення» одягу створювало великий надлишок жовтків.[3]
У більшості рецептів жовтки збивають до подвоєння обсягом. У деяких рецептах ще використовуються яєчні білки (1-2 білки на кожні 10 жовтків), їх збивають окремо до стійких піків і потім обережно вводять у жовтки. Збиті жовтки розкладають у змащені формочки для мафінів (приблизно по половині столової ложки) і випікають до затвердіння, але без утворення скоринки. Після випікання їх злегка відварюють у цукровому сиропі, який може бути ароматизований ромом, ваніллю або апельсиновою цедрою.[4][5][6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ashleigh Alderslade (11 травня 2016). Funny food: translating Europe’s unusual food names (англ.). Oxford University Press. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
- ↑ Charles Gordon Sinclair (1998), International Dictionary of Food & Cooking. Taylor & Francis. ISBN 1-57958-057-2, ISBN 978-1-57958-057-5
- ↑ Marina Alves (2008), Dos deuses[недоступне посилання з Ноябрь 2017]. Online article, Jornal da Pampulha, Belo Horizonte, accessed on July 5, 2009.
- ↑ Jornal Zero Hora (daily newspaper), recipe for Papo de Anjo. Online version [Архівовано 2017-01-21 у Wayback Machine.] at terra.com, accessed on July 5, 2009.
- ↑ Amélia Coelho (1899), Dos Cadernos de Receitas da Amélia. Juruá Editora. ISBN 85-362-2217-4, ISBN 978-85-362-2217-2
- ↑ George Erdosh (2003), Rare finds — Enjoy this South American food tour. Better Nutrition magazine, Vol. 65, issue 4 (April 2003), pages 36-38. ISSN 0405-668X. Online version [Архівовано 2022-05-11 у Wayback Machine.] accessed on July 5, 2009.
