Паредр
Паредр (грец. πάρεδρος) — у давньогрецькій міфології заступник божества. Іноді можна зустрітись аналогічне слово — паредра. Паредр у міфології — супутник, чоловік або дружина божества, зазвичай протилежної статі. Наприклад, Персефона - паредр Аїда[1].
Паредрами (грец. Πάρεδροι) також називали співкерівників чи представників влади. Проедрами виступали ті посадовці, що служили при вищих, урядових установах. Наприклд, при трьох вищих архонта, при евфінах[2].
Органи влади[ред. | ред. код]
- Афіни
У 5 та 4 століттях до н. е. посада паредрів була при першому архонті-епонімі (голова виконавчої влади, іменем якого називався рік), другому — басилеї, що завідував культом, і третьому архонті — полемархові (воєначальник). Посади паредрів були офіційними. Паредри видавали накази і несли відповідальність. Кожному з десяти евфінів з Ради п'ятисот з членів ради призначалися два паредри.
- Спарта
У Спарті паредрами царів називали ефорів.
- Єгипет
Паредри у Стародавньому Єгипті були членами консультативних рад при судах між III століттям до н. е. та I століттям н. е.
- Рим
У Стародавньому Римі паредри виконували роль асесорів у східних провінціях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стаття в архіві О. М. Фрейденберга
- ↑ Паредры//Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- В. В. Латышев. Очерк греческих древностей. § 5. Управление финансами.
- Давньогрецько-російський словник. Держвидавництво іноземних і національних словників, 1958. С. 1257.