Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці
Паровози Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці закуповувались для потреб залізниці впродовж 1864—1889 років на паротягобудівних підприємствах Німеччини і Австро-Угорщини та поділялись на 3 основні серії, де індекси означали модифікації залежно від виробника, типу котла.
Історія[ред. | ред. код]
Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця припинила своє існування 1 липня 1889 року. Вся її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Ц.к. Державної залізниці (нім. k.k. Staatsbahnen). Для позначення паровозів вживалось скорочення назви залізниці (LCJE), номер серії (I—IV) і номер паротяга. Після одержавлення застарілі і зношені паротяги вивели з експлуатації, а решта отримала нові позначення серії, порядкові номери. На державній залізниці номер серії визначав тип локомотиву (1886—1904).[1] Ці паротяги експлуатувались переважно до початку ХХ ст. і лише найновіші моделі використовувались в час війни. Незначна кількість колишніх паровозів Галицької залізниці імені Карла Людвіга залишалась на залізницях новоутворених країн після завершення війни.
- 1–9 — експрес-локомотиви
- 10-29 — пасажирські локомотиви
- 30-68 — вантажні локомотиви з трьома привідними осями
- 90–99 — танк-паротяги з трьома привідними осями
Також використовувались тендери серій 20, 21, а для kkStB це були:
- 10–29: — з трьома осями і запасом до 10 м ³ води.
Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці[ред. | ред. код]
| № | LCJE* | Роки експлуатації | Кількість | Завод-виробник | kkStB** |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | LCJE ІІа | 1855-1892 | 1 (№ 103—104) | Lokomotivfabrik der StEG. Відень | KkStB 1401 |
| 2 | LCJE ІІІа | 1866 — 1908 | 10 (№ 18–27)(«PIORUN»-«ZMROK») | Lokomotivfabrik der StEG. Відень • Sigl | KkStB 18.01–05. |
| 3 | LCJE ІІІа' | 1865 — до 1918 | 4 (№ 101—104) | Lokomotivfabrik der StEG | kkStB 9501–9503 |
| 4 | LCJE IIIb | 1866/70 — 1908 | 8 (№ 46–48, 46–48) | Sigl. Відень • Neilson & Co. Глазго | KkStB 18.06–13. |
| 5 | LCJE IIId | 1873 — 1918 | 4 (№ 28-31) | Wiener Neustädter Lokomotivfabrik | kkStB 19.08–11 |
| 6 | LCJE ІІІе | 1883 — 1920-і рр. | 5 (№ 24–28) («BURZA»…) (2'B n2)*** | Wiener Neustädter Lokomotivfabrik. | kkStB 1.124 — 128, з 1905 kkStB1.24–28 |
| 7 | LCJE IV | -1922/38 | 12 (№ 28-33, 40-45) («SUCEAVA»…"MIHĂILENI") | Société de Construction des Batignolles • | CFR 201—206 |
| 8 | LCJE IVd | 1866/87 — 1920-і рр. | 33 (№ 1–17, 35–39, 58–63, 68-69, 81–83) («CZERNOWITZ»…) | Sigl. Відень | kkStB 40.01–30 |
| 9 | LCJE IVe | 1872/84 — 1890-і рр. | 7 (№ 64–67, 155—157) («BORTNIKI»…) | Wiener Neust. Lokomotivfabrik • Sigl. Відень | kkStB 48.37–43; |
| 10 | LCJE IVf | 1876/78 — 1933/52 | 8 (№ 70-77)) | LOFAG. Відень | kkStB 171.22-28 |
| 11 | LCJE | 1886 — 1923 | 1 (№ 104 «HATNA») | Krauss.Linz. | kkStB94.34 |
| 12 | LCJE | 1893 — 1940 | 8 (№ 538, 550/51, 561, 564/65, 594/95) | Wiener Neustädter Lokomotivfabrik | kkSt 4.138, .150, .156, .161, .164, .165, .194, .195 |
| 13 | KkStB 97 | 1891 | 3 (№) | Wiener Neust. Lokomotivfabrik | 97.53, .54, 55 |
Джерела[ред. | ред. код]
- Lokomotiv-Typen der k.k. landesbef. Maschinen-Fabrik in Wien der priv. österreichisch-ungarischen Staats-Eisenbahn-Gesellschaft, M. Engel & Sohn, k.k. Hof-Buchdruckerei und Hof-Lithographie, Wien, 1888
- Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837—1918, Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
- Bernhard Schmeiser: Lokomotiven von Haswell, StEG und Mödling 1840—1929, Nachdruck: Verlag Slezak, Wien, 1992. ISBN 3-85416-159-X
- Johann Stocklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979, ISBN 3-900134-41-3