Пауль-Герман Вернер

Пауль-Герман Вернер
нім. Paul-Hermann Werner
Народився	19 березня 1893(1893-03-19) Штаде, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	30 червня 1940(1940-06-30) (47 років) Атлантичний океан, міжнародні води
Країна	Німецька імперія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання	Оберст
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Ганзейський хрест (Гамбург) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Нагрудний знак «За танкову атаку»

Пауль-Герман Вернер (нім. Paul-Hermann Werner; 19 березня 1893, Штаде — 30 червня 1940, Атлантичний океан) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Одержав 4 поранення, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни служив у фрайкорі та рейхсвері.

З 26 серпня 1939 року — командир 31-го танкового полку 5-ї танкової дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. Відзначився під час взяття Мобежа: разом із своїм полком зайняв цитадель з двома фортами і утримував їх до прибуття підкріплень. Завдяки своїм діям Вернер одержав прізвисько «Червоний Диявол», засноване на емблемі його полку. З 19 червня 1940 року — перший офіцер військово-морської бази Бреста. Під час плавання в Атлантичному океані біля Бреста помер від серцевого нападу.

Звання

• Фанен-юнкер (1912)
• Лейтенант (2 серпня 1914) — патент від 20 серпня 1912 року.
• Обер-лейтенант (18 грудня 1917)
• Гауптман (1 лютого 1926)
• Майор (1 липня 1934)
• Оберст-лейтенант (1 січня 1937)
• Оберст (1 жовтня 1939)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу
  • 1-го класу (27 грудня 1915)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (1916)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (6 травня 1918)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (20 червня 1918)
• Нагрудний знак прикордонника з синьо-жовтим бантом (18 серпня 1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу (1 грудня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років) (26 березня 1938)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (4 лютого 1937)
• Орден Вази, командорський хрест (Швеція) (30 квітня 1937)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (20 грудня 1937)
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) (Болгарія) (10 січня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (1939)
  • 1-го класу (1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (3 червня 1940)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі (1941; посмертно)

Бібліографія

• Der Heldentod meines Regimentskommandeurs, Schwerin 1924 — книга розповідає про загибель командира Вернера, оберст-лейтенанта Вільгельма фон Таддена, кавалера ордена Pour le Mérite.

Література

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Hans Christern: Die «Roten Teufel» und ihr Kommandeur, München 1941