Паул Стайку
| Паул Стайку | |
|---|---|
| рум. Paul Staicu | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 липня 1937 (86 років) |
| Місце народження | Бухарест, Румунія |
| Громадянство | Румунія і Франція |
| Професії | валторніст, диригент, музичний педагог |
| Освіта | Празька академія виконавських мистецтв і Бухарестський національний університет музики |
| Інструменти | валторна |
| Заклад | Q3355267? |
| Діти | Paul Staïcud |
 Файли у Вікісховищі | |
Паул Стайку (рум. Paul Staicu, фр. Paul Staïcu, *7 липня 1937, Бухарест) — румунсько-французький диригент і валторніст.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Академію музичного мистецтва в Празі (1961) як валторніст. У 1961-1969 валторніст-соліст Бухарестського філармонічного оркестру. Записав сонату для валторни і фортепіано Людвіга ван Бетховена, квінтет для валторни і струнних Вольфганга Амадея Моцарта, а також три концерти Моцарта для валторни з оркестром (виступивши в цьому випадку одночасно як соліст і диригент). У 1969-1989 професор валторни в Бухарестської академії музики.
Як диригент навчався у Віденській академії музики у Ганса Сваровські. Дебютував за пультом в 1963 з Бухарестським філармонічним оркестром і Національним оркестром Радіо Румунії. З 1966 керував різними камерними оркестрами в Бухаресті. У 1979-1989 очолював Чорноморський філармонічний оркестр, в 1983 на чолі цього колективу провів гастролі в США - перші в історії виступу румунського оркестру в цій країні.
З 1989 живе і працює у Франції. Викладав в консерваторії в Монбельярі, в 1992 заснував і очолив камерний оркестр Монбельяра (Orchestre de Montbéliard), з яким працював до 2010, коли пішов на пенсію (а колектив об'єднався з Безансонским оркестром в Оркестр Франш-Конте імені Віктора Гюго)
Посилання[ред. | ред. код]
- Биографическая справка на сайте Концертов Падлу (фр.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |