Пашини
| Пашини | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°57′30″ пн. ш. 28°33′34″ сх. д. / 50.95853960002777683° пн. ш. 28.55954041202777915° сх. д.Координати: 50°57′30″ пн. ш. 28°33′34″ сх. д. / 50.95853960002777683° пн. ш. 28.55954041202777915° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Коростенський район | |||
| Адмінодиниця | Коростень | |||
| Населення | 872 осіб (1906) | |||
| Поштовий індекс | 11501, 11504[1] | |||
| Головні вулиці | Сергія Кемського | |||
| Транспорт | ||||
| Автобус | 2, 2-А, 2-Б | |||
| Карта | ||||
| ||||
Пашини — місцевість у місті Коростень Житомирської області, Україна, промисловий мікрорайон міста. Колишнє село, адміністративний центр Пашинської сільської ради Коростенського району.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Головна вулиця мікрорайону — Сергія Кемського — починається на околиці міста, від міжнародної автодороги М07 (Київ — Ковель), та закінчується в центрі, переходячи в головну вулицю Коростеня — Грушевського. Вулиця є частиною магістралі М21 (Виступовичі — Кам'янець-Подільський), в зв'язку з чим має велику кількість автозаправних станцій.
Район забудований переважно приватними будинками, має декілька п'ятиповерхівок та близько десятка двоповерхових будинків. Частина будинків були зведені для розселення переселенців із зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В місцині функціонують загальноосвітня школа № 5 (вул. Пашинська, 4), дитячий садок № 18 та приватний освітній заклад НВК «Олімп» (обидва — вул. Данила Галицького, 1). На вулиці Миколи Амосова розміщені міськрайонна лікарня та поліклініка міської лікарні, поштове відділення № 4 знаходиться на вул. Сергія Кемського, 49.
Мікрорайон сполучений з іншими частинами міста автобусними маршрутами № 2, 2-А (Залізничний вокзал — Пашини) та № 2-Б (Пашини — Черемушки).
На Пашинах розміщені управління Державтоінспекції міста, підприємства електромереж, будівельних матеріалів, вантажоперевезень, інкубатор[2]. У 2010 році тут було збудовано завод з виробництва МДФ-плит — перший в Україні з виробництва цієї продукції[3].
Історія[ред. | ред. код]
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 990 осіб, з них: православних — 847, юдеїв — 143, чоловіків — 508, жінок — 482[4].
В 1906 році — село Іскоростської волості Овруцького повіту, в 4-х верстах від волосного та 38 верстах від повітового центрів, з 199-ма подвір'ями та 872-ма мешканцями[5].
В 1923 році увійшло до складу новоутвореної Пашинської сільської ради Коростенського району, адміністративний центр ради. 5 березня 1959 року, рішенням Житомирського облвиконкому «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області» Пашинську сільраду ліквідовано, село було підпорядковане Коростенській міській раді[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- ↑ Район міста Коростень «Пашини». http://www.korosten-info.com/ (російська) . Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ Коростенський завод МДФ. Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 25. Процитовано 6 серпня 2022.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 171. Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 169, 398. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 19 грудня 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |