Пашкевич Галина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пашкевич.
Галина Олександрівна Пашкевич
Галина Пашкевич
Галина Пашкевич
Галина Пашкевич
Народилася 11 листопада 1936(1936-11-11) (87 років)
Київ
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українка
Діяльність археолог
Alma mater Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка
Галузь палеоетноботаніка, ботаніка
Науковий ступінь доктор біологічних наук

Гали́на Олекса́ндрівна Пашке́вич (нар.11 листопада 1936 р., м. Київ) — український ботанік, палеоетноботанік. Доктор біологічних наук (1992).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1960 році закінчила біологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а у 1963-му — аспірантуру при Інституті ботаніки АН УРСР під керівництвом його директора академіка Д. К. Зерова. Кандидатську дисертацію «Четвертинна історія рослинності Житомирського Полісся» захистила у 1965 році за результатами спорово-пилкового (палінологічного) вивчення голоценових та плейстоценових відкладів.

У 1992 році захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук на тему: «Культурні рослини України від неоліту до середньовіччя» у формі наукової доповіді[1].

У 2022 у віці 85 років мусила евакуюватися з України через війну[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Г. Пашкевич пов'язана з трьома установами Академії наук України — Інститутом ботаніки, Інститутом археології та Інститутом геологічних наук. Брала участь у створенні Стратиграфічної Схеми четвертинних відкладів України, яка у 1975 році була затверджена Українським міжвідомчим стратиграфічним Комітетом України і знайшла застосування у практиці геологічних робіт й була відображена у колективній монографії «рос. Палеоботаническая характеристика опорных разрезов четвертичных (антропогеновых) отложений средней и южной части Украины» (Київ, 1973).

В цей же період Г. Пашкевич бере участь у дослідженнях спорово-пилкових відкладів палеоліту-неоліту України з метою відтворення умов існування давньої людини. З 1976 року як старший науковий співробітник Інституту археології АН України проводить палеоетноботанічні дослідження викопних решток рослин.

За браком коштів для лабораторних робіт змушена змінити напрям наукової діяльності, повністю відмовившись від палінологічних досліджень на користь палеоетноботанічних. У складі Міжнародної робочої групи з палеоетноботаніки працює над ювілейним виданням, присвяченим 20-літтю палеоетноботанічних досліджень на території Європи, — «англ. Progress in Old World Paleoetnobotany» (вид-во «A.A.Balkema/Rotterdam», 1991). Спеціалістів, що володіють двома методами, спорово-пилковим та палеоетноботанічним, у світі одиниці. В Україні є спеціалісти-палінологи, що використовують у дослідженнях метод спорово-пилкового аналізу, а палеоетноботанічні дослідження довгий час проводила лише Г. Пашкевич[3]. Вона оволоділа знаннями з палеоетноботаніки, вже маючи чималий досвід наукової роботи, будучи відомим фахівцем у європейському науковому середовищі. Її палеоетноботанічними дослідженнями охоплено більш ніж 1000 пам'яток від доби неоліту до періоду Київської Русі. На підставі отриманого великого фактичного матеріалу створено цілісну концепцію історичного розвитку культурної флори Південно-Східної Європи від появи тут в неоліті перших землеробських племен і до середньовіччя. Завдяки розробці Ю. Дробишева[4], Г. Пашкевич однією з перших в Європі створила комп'ютерну базу палеоетноботанічних даних, включивши до неї результати багаторічних досліджень викопних рослинних решток з різночасових археологічних пам'яток України. Наукове звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «ботаніка» Г. Пашкевич присвоєно 1990 року рішенням Президії АН СРСР.

Завдяки працям у галузі історії рослинного покриву України в плейстоцені–голоцені та реконструкціям середовища, в якому існували давні люди за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, а також дослідженням з історії культурних рослин України Г. О. Пашкевич є відомим спеціалістом в нашій країні та за її межами. Результатами її досліджень користуються археологи, історики, ботаніки, географи, спеціалісти з рослинництва.

У вітчизняних та зарубіжних виданнях опубліковано 250 наукових статей та 9 монографій Галини Пашкевич.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • (рос.)Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Каталог в 4 частях. — К., 1991.
  • (англ.)Archaeobotanical studies on the northern coast of the Black Sea // Eurasia antiqua. Band 7. — Berlin, 2001.
  • (рос.)Палеоэтноботанические исследования Ольвии и ее округи // Stratum plus. № 3 (2003—2004). — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2005. — С.13–76.
  • Рільництво племен Трипільської культури. — К., 2006. — Співавт.: Відейко М. Ю.[5]
  • Сільське господарство жителів Пастирського городища. — К., 2008. — Співавт.: Горбаненко С. А., Журавльов О. П.[6]
  • Палеоботанічні знахідки з поселення вельбарської культури Йосипівка-ІІІ у Побужжі. — Львів, 2010. — Співавт.: Милян Т. Р.
  • Землеробство давніх слов'ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К., 2010. — 316 с. — Співавт.: Горбаненко С. А.[7]
  • Хліб давньої України. — К., 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Недопако Д. П., Галина Олександрівна Пашкевич (до 70-річчя від дня народження) // Археологія. — 2007. — № 1. — С.111—112.[1]
  • Отрощенко В. В., Горбаненко С. А. [Рец.]: Пашкевич Г. О., Відейко М. Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006. — 157 с. // Археологія. — 2008. — № 2. — С.97–99.[8]
  • Куроленко Н., Трипольская каша: Что и как наши предки готовили из древней пшеницы, знает киевский палеоэтноботаник // Киевские ведомости. — 2007. — 10 ноября; 17 ноября. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Пашкевич, Г. А. 1992. Культурные растения Украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материалам). Диссертация д-ра биол. наук в форме научного доклада. Киев: Институт ботаники им. М. Г. Холодного НАН Украины, 40 с.
  2. ↑ Голос Америки Українською - «Всі ми віримо в перемогу» - розповідь 86-річної мешканки Києва, яку рідні вивезли до Каліфорнії | Facebook| By Голос Америки Українською (укр.), процитовано 3 червня 2022
  3. ↑ Палеоетноботаніка. vgosau.kiev.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  4. ↑ Дробишев, Ю. П., Пашкевич, Г. О. 1991. База даних з палеоетноботаніки. Український ботанічний журнал, 48, 5, с. 61—65.
  5. ↑ Рільництво племен трипільської культури - Михайло Відейко - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Процитовано 21 травня 2016.
  6. ↑ Gorbanenko_Zhuravl`ov_Pashkevych. www.academia.edu. Процитовано 21 травня 2016.
  7. ↑ Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К.: Академперіодика, 2010. — 316 с.: 30 табл., 117 рис. www.academia.edu. Процитовано 21 травня 2016.
  8. ↑ Отрощенко В.В., Горбаненко С.А. [Рец.]: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006. — 157 с. // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97—99. www.academia.edu. Процитовано 21 травня 2016.
Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українську науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пашкевич_Галина_Олександрівна&oldid=39492132