Пензенська духовна семінарія
| Пензенська духовна семінарія | |
|---|---|
| (ПДС) | |
| |
| Міжнародна назва | Penza Orthodox Theological Seminary |
| Дата заснування | 1800 |
| Конфесія | Православ'я |
| Церква | Російська православна церква |
| Ректор | Серафим (Домнин), митрополит Пензенський і Ніжнеломовський |
| Юридична адреса | Пенза, вул. Перекоп, б. 4 |
| Сайт | seminariapenza.ru |
Пензенська духовна семінарія — вищий духовний навчальний заклад Пензенської і Ніжнеломовскої єпархії Російської православної церкви, що готує священно-та церковнослужителів.
Історія[ред. | ред. код]
Іменний Найвищий указ, з якого починається офіційне існування Пензенської семінарії, пішов 16 червня 1800. Одночасно з указом, в Св. Синод розіслав в сусідні семінарії свої розпорядження, щоб учні Саратовської єпархії, котрі навчалися там, були звільнені у знову влаштовану свою семінарію. Такі виявилися в семінаріях: Астраханської, Тамбовської, Воронезької та в Казанської академії.
Спочатку семінарія розташовувалася в колишньому віце-губернаторському будинку (вул. Троїцька, нині вул. Кірова, 17).
У 1818 відбулося перетворення Пензенської семінарії за статутом 1814, виробленому Комісією духовних училищ.
Після пожежі 1858 тимчасово переведена в приміщення духовного уч-ща (вул. Поперечно-Покровська, нині вул. Чкалова, 56). Тут семінарія знаходилася до 1867, до закінчення ремонту власної. приміщення. До 1899 було побудовано нову будівлю (вул. Дворянська, нині вул. Червона, 40)
При семінарії з 1902 діяв історико-археологічний і статистичний комітет.
Закрита постановою Ради народних комісарів в 1918. За роки існування семінарію закінчило близько 4500 чоловік. Серед них великі державні чиновники, відомі діячі науки, культури і мистецтва: О. А. Архангельський, О. С. Архангельський, B. П. Войдьонов, І. П. Гвоздьов, А. Н. Гвоздєв, О. О. Голубєв, М. І. Ільмінскій, В. Й. Ключевський, О. І. Мозжухін, І. Я. Судаков, Б. К. Пашков та ін.
У XXI столітті семінарія була відроджена. У 2001 в Пензі було відкрито духовне училище, яке 6 жовтня 2010 рішенням Священного Синоду було перетворено в Пензенську духовну семінарію[1].
Ректори[ред. | ред. код]
- в Російській имперії
- протоієрей М. Нілов (1800—1802), і. о.
- архімандрит Амвросій (Виноградський) (кін. 1802—1806)
- архімандрит Мефодій (Нілов) (1806—1810)
- архімандрит Аарон (Нарцисів) (1811—1821)
- архімандрит Інокентій (Платонов) (1821—1822)
- архімандрит Антоній (Добротін) (1822—1826)
- Анастасій (Воскресенський) (початок 1826 — 23 серпня 1828)
- Афанасій (Дроздов) (23 серпня 1828 — 17 липень 1829)
- Іоанникій (Образцов) (27 липня 1829—1832)
- Микола (Доброхотов) (1832—1835)
- архімандрит Анастасій (Лавров) (1836—1843)
- архімандрит Євпсихій (Горенко) (1843—1862)
- протоієрей Яків Бурлуцький (1862)
- архімандрит Іоасаф (Пашин) (1862—1869)
- протоієрей Яків Бурлуцький (1869)
- Симеон (Линьков) (16 лютого 1872—1875)
- протоієрей Стефан Масловський (1875—1887)
- Сергій (Соколов) (16 листопада 1887—1888)
- протоієрей Михайло Знаменський (1888—1894)
- Петро Позднев (5 вересня 1894 — 19 січень 1906)
- Микола (Орлов) (26 грудня 1906 — 18 травня 1907)
- протоієрей Михайло Джерел (вересень 1907 — листопад 1908)
- Павло Борисовський (листопад 1908—1910)
- протоієрей Матвій Архангельський (1911—1918)
- в Росії
- митрополит Веніамін (Зарицький) (6 жовтня 2010 — 30 травня 2014)
- митрополит Серафим (Домнин) (с 30 травня 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Пензенская духовная семинария на офіційному сайті Пензенської єпархії
- Пензенська духовна семінарія на сайті «Русское православие»
- Пензенська духовна семінарія // Пензенська енциклопедія. — М.: «Большая Российская энциклопедия», 2001. — С. 169—170.