Первинна сукцесія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Сукцесія

Первинна сукцесія — сукцесія, що розвивається на позбавлених життя територіях — скелях, урвищах, наносах річок, сипких пісках, застиглій лаві та ін. При заселенні таких ділянок живі організми за рахунок свого метаболізму змінюють умови проживання і змінюють один одного. Основна роль належить накопиченню відмерлих залишків рослин і продуктів розкладання. Це залежить від характеру рослинності і від комплексу мікроорганізмів, що руйнують її, грибів і тварин. Поступово формується ґрунтовий профіль, змінюється гідрологічний режим ділянки, мікроклімат. Такі сукцесії називаються у геоботаниці — екогенетичними, оскільки ведуть до перетворення самого місця проживання.

Процес первинного формування рослинного покриву називається також сингенетичною сукцесією[1].

Залежно від вологості первинного субстрату первинні сукцесії діляться на:

  • Ксерархні (ксеросерії) — на безводому субстраті. У ході ксерархної сукцесії початковий субстрат зволожується
    • Псаммоксеросерії — на пісках
    • Літоксеросерії — на каменях і скелях
    • Геоксеросерії — на сухих глинах, супісках, суглинках.
  • Мезархні (мезосерії) — на помірно вологому субстраті. У ході мезархної сукцесії вологість субстрату змінюється незначно.
    • Елювіальні
    • Пролювіальні
    • Алювіальні і т. д.
  • Гідрархні (гідросерії) — на екстремально вологих субстратах. В ході цієї сукцесії вологість субстрату знижується
    • Оліготрофні
    • Мезотрофні
    • Евтрофні
    • Галогідросерії
    • Мангрові.

Протікання первинних сукцесій проходить у декілька етапів. Наприклад, в лісовій зоні: сухий безживний субстрат — лишайники — мохи — однорічне різнотрав'я — злаки і багаторічні трави — кущі — дерева 1-ї генерації — дерева 2-ї генерації; у степовій зоні сукцесія завершується на стадії трав і т. д.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Четырёхъязычный энциклопедический словарь терминов по физической географии. — М.: Советская энциклопедия, 1980. С.399.