Пересадівка
| село Пересадівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Миколаївська область |
| Район | Миколаївський район |
| Громада | Воскресенська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | початок 18 ст. |
| Населення | 3141 |
| Поштовий індекс | 57220 |
| Телефонний код | +380 512 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°06′45″ пн. ш. 32°11′14″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
12 м |
| Водойми | р. Інгул |
| Відстань до обласного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 57210, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт Воскресенське, вул. Соборна, 86 |
| Карта | |
  Пересадівка | |
 Пересадівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Переса́дівка — село в Україні, у Воскресенській селищній громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 3141 особу. Розташоване на правому березі річки Інгул, за 25 км від міста Миколаєва.
Історія[ред. | ред. код]
Станом на 1886 рік в селі Гур'ївської волості мешкало 1802 особи, налічувалось 310 дворів, існувала православна церква[1].
В 1951 році в результаті Радянсько-польського обміну ділянками територій на територію села було насильно переселено мешканців сіл Вільховець, Панищів, Соколе, Соколова Воля, Стерв'яжик, Хревт, Ялове, Ясінь Дрогобицької області (нині територія Польщі).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3968 осіб, з яких 2028 чоловіків та 1940 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3128 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,05 % |
| російська | 5,48 % |
| вірменська | 0,22 % |
| болгарська | 0,10 % |
| білоруська | 0,06 % |
| молдовська | 0,06 % |
Постаті[ред. | ред. код]
Іванцов Сергій Володимирович (1977-2014) — головний сержант 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ, старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув від кулі снайпера під час корегування вогню у старому терміналі Міжнародного аеропорту «Донецьк». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), відзнакою «Народний Герой України» (посмертно), нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).. На фасаді Пересадівської школи, де навчався Сергій, йому відкрито меморіальну дошку, а також у Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського відкрито меморіальну дошку випускникам кафедри військової підготовки, серед яких Іванцов.
Краснощоко Дмитро Іванович[5] (2000-2022) – воїн Збройних сил України, солдат 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, учасник російсько - української війни. Загинув під час виконання бойового обов'язку від ворожого артилирійського обстрілу поблизу села Шестакове Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Вовчок Дмитро Сергійович (1999 - 2022) –молодший сержант 36 ОБрМП. Учасник російсько - української війни. Загинув після збиття вертольоту, що перевозив важкопоранених поблизу м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Коршенюк Володимир Валерійович (1990 - 2023) – солдат гранатометного взводу механізованого батальйону. Учасник російсько - української війни. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Красногорівка Донецької обласної.
Віктор Гордієнко «Гордєй» (1988 - 2023) – військовослужбовець ЗСУ. Учасник російсько - української війни. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Дністровське Херсонської області від ворожої артилерії. За час служби Віктор був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Учасник територіальної оборони України» та орденом «За мужність та відвагу» від Всеукраїнського об'єднання «Країна».
Село на картах[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ 21-річний солдат Дмитро Краснощоко загинув 28 липня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Шестакове Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||
