Пержанка
| Пержанка | |
|---|---|
| Витік | біля селища Новоозерянка |
| • координати | 51°12′30″ пн. ш. 28°00′44″ сх. д. / 51.20833° пн. ш. 28.01222° сх. д. |
| • висота, м | 201 м |
| Гирло | Перга |
| • координати | 51°17′13″ пн. ш. 27°58′07″ сх. д. / 51.28694° пн. ш. 27.96861° сх. д. |
| • висота, м | 178 м |
| Похил, м/км | 1,0 м/км |
| Басейн | Прип'яті |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Житомирська область |
| Довжина | 23 км |
| Площа басейну: | 119 км² |
| Притоки: | Лубенець (права) |
Пержанка[1] (колишня назва Прирубища[2]) — річка в Україні, в Олевському районі Житомирської області. Права притока Перги.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 23 [3] км. Висота витоку річки над рівнем моря — 201 м; висота гирла над рівнем моря — 178 м; падіння річки — 23 м; похил річки — 1 м/км., площа басейну 119 км². Формується багатьма безіменними струмками, річкою та однією водоймою[4].
Розташування[ред. | ред. код]
Пержанка бере початок біля селища Новоозерянка. Тече переважно на північний захід через Озеряни, Рудню Озерянську. На північно-східній околиці села Замисловичі впадає в річку Пергу, притоку Уборті.
Утворюється злиттям кількох струмків, що беруть початок на західному схилі Словечансько-Овруцького кряжу. Згідно з дослідами Павла Тутковського витік річки знаходиться у великому каньйоні між урочищами Метлища і Витягно у розвипах Овруцького пісковика. У верхів'ї річка протікає горбистою місцевістю серед густого лісу У нижній течії річка протікає заболоченою низовиною через болото Михіїв та озеро Чорне. Далі річка випрямлена каналом і впадає до Перги в урочищі Подбора.
У долині річки трапляються поклади лімоніту (бурого залізняка). У XIX ст. з них виготовляли кустарним способом чавун і залізо. У с. Рудня Озерянська існував чавунний завод.
Притоки[ред. | ред. код]
- Лубенець (права).
- Полохатинка (ліва).
Риби Пержанки[ред. | ред. код]
У річці водяться бистрянка звичайна, верховодка звичайна, пічкур та плітка звичайна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ freemap.com.ua/maps/genshtab/m-35-033.jpg
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 10 листопада 2016.
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // басейн річки Уборть // №22. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- ↑ google.com.ua/maps
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 447 (Прирубище)
- Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 148.(рос.)
- Тутковський П. Узбережжя річки Уборті. - К., 1925. - С. 54-57
![[1]](#cite_note-freemap.com.ua/maps/genshtab/m-35-033.jpg-1){kind=link}
