Перцев Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перцев Григорій Михайлович
рос. Григорий Михайлович Перцев

Народження 21 вересня 1929(1929-09-21)
Михайлівка, Косіоровський район, Старобільська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 27 жовтня 2005(2005-10-27) (76 років)
  Генуя, Італія
Поховання Monumental Cemetery of Staglienod
Діяльність художник

Григорій Михайлович Перцев (нар.. 21 вересня 1929 року в селі Михалівське Верхньо-Теплянського району Луганської області Української РСР — пом. 27 жовтня 2005 року в Генуї, Італія) — радянський художник (монументаліст, живописець, авангардист, сюрреаліст). Член Спілки художників СРСР (з 1969 року) та Спілки художників Росії, учасник регіональних, республіканських та міжнародних виставок, Заслужений діяч мистецтв РРФСР. У період із 1971 по 1978 рік був головним художником міста Воронежа.

Біографія[ред. | ред. код]

Григорій Перцев народився 21 вересня 1929 року в селі Михалівське Верхньо-Теплянського району Луганської області Української РСР у сім'ї заможного купця-пайовика Михайла Кузьмича Перцева та Ірини Миколаївни Пшеничної. Діда, Кузьму Олексійовича Перцева, було заслано на поселення в Сибір у 1921 році, а згодом розстріляно, майно діда (кузня, великий будинок, лабаз і сад, земельні ділянки) було націоналізоване радянською владою. Григорій Перцев розповідав:

«Мати Ірина Миколаївна Пшеничнова часто і гірко згадувала про цей час, коли заарештували діда, сім'ю з великого просторого будинку викинули на вулицю, брат діда Опанас Перцев зміг бігти, зміг забрати врятувати якісь цінності, і вся сім'я багато років сподівалася, що він живий хотілося б зустрітися з ним через багато років. Події 1920 років вплинули на моє рішення дистанціюватися від правлячої влади, тому ніколи не був членом КПРС.»

У воєнні роки 1942 року у 13-річному віці Григорій допомагав у станиці Михайлівське орати поля, освоїв роботу на тракторі. У 1947 році Григорій вступив до Луганського художнього училища[1] і успішно закінчив його у 1953 році. Далі служба у Збройних Силах СРСР до 1957 року. Демобілізувавшись, вступив до Харківського художньо-промислового інституту, де навчався у 1958–1964 роках, закінчивши з відзнакою факультет «Монументальне мистецтво». Роботи Григорія Перцева зберігаються на кафедрі живопису у методфонді ХХПІ (нині Харківська державна академія дизайну та мистецтв). Практику проходив у НДР у Дрезденській художній галереї (1966—1967). З 1968 року почав брати участь у регіональних, республіканських та міжнародних виставках та вступає Спілка художників СРСР. Проживав у містах Донецьк, Миколаїв, Харків, був розподілений у Воронезьку спілку художників у 1969 році. З 1971 по 1978 рік працював на посаді головного художника міста Воронежа. Роботи Перцева Григорія та статті про нього неодноразово публікувалися у журналах «Мистецтво», «Декоративне мистецтво СРСР».

З 1969 по 1986 рік жив і працював у Воронежі, потім придбав будинок у м. Кисловодськ, де жив і займався живописом, реставрував мозаїчне панно на архітектурному об'єкті «Нарзанні ванни». Створив галерею портретів «Козаки». З 2001 року жив і працював у Генуї (Італії), де й помер 27 жовтня 2005 року. Похований на цвинтарі Cimitero monumentale di Staglieno у Генуї.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Перша дружина — Лариса Миколаївна Іванова, телережисерка з Донецька, син — Ігор Григорович Перцев[2] (1961—2014) художник-абстракціоніст, останні роки жив у Канаді .

Друга дружина — Тамара Костянтинівна Гребенешникова/Перцева (1954), музикантка, що працювала ведучою на воронезькому телебаченні у 1970-х роках.

Діти:

  • донька Млада Григорівна Перцева (Mlada Pertseva)[3] — художниця, дизайнерка, графік, проживає в місті Цюріх (Швейцарія),
  • син Григорій Григорович Перцев — художник-ілюстратор (Росія, США).
  • син Михайло Григорович Перцев — скульптор (Росія, Канада).

Виставки та творча діяльність[ред. | ред. код]

Серед найбільш значущих виставок у яких брав участь Григорій Перцев:

  • 1975—1977 — Міжнародна виставка в Центральному виставковому залі «Манеж» (Москва), монументальне полотно «Мала Земля» (480,5 × 690 см), робота удостоєна гран-прі та куплена для експозиції в місті Сюрен (Франція).
  • 1980 — Міжнародна виставка в Ленінграді . Полотно « Пам'ять батька» .
  • 1981 — Міжнародна виставка в Москві ЦДХ, триптих «Пори року».
  • 1983 — Виставка Memorie (Венеція, Італія). Натюрморт «Світло та тінь» (авангард).

Григорій Перцев автор численних мозаїчних панно, серед найбільш значущих робіт панно в Кисловодську на будівлі всесвітньо відомих Нарзанних ванн замість втраченого панно створеного в 1885 за ескізами Михайла Врубеля . Григорій Перцев зміг запропонувати своє рішення, яке стилістично чудово вписалось у загальну концепцію стилю модерн та оформлення архітектурного ансамблю комплексу будівель Нарзанних ванн. Роботи Перцева зберігаються у низці музеїв Росії, зокрема, у музеї ім. Крамського (Вороніж, «Автопортрет», «Сім'я», «Весняний пейзаж»), у музеї Рязані (портрет «Мати», «Портрет невідомої в лисячій шапці»), Кисловодському історико-краєзнавчому музеї (монументальне полотно "Портрет професора кардіолога Анатолія "). Мальовничі полотна Перцева Григорія Михайловича зберігаються також у приватних колекціях Росії, Європи, Італії, Франції та Німеччини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Колледж Луганской государственной академии культуры и искусств имени М. Матусовского — Луганская академия культуры и искусств им. М. Матусовского (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  2. Игорь Григорьевич Перцев - Биография художника, известные произведения, выставки (рос.). Архив. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  3. Mlada Grigoryevna Pertseva - Биография художника, известные произведения, выставки. Артхив (рос.). Процитовано 2 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]