Періодевт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Періодевт (грец. περιοδευτής, множина περιοδευταὶ) — мандрівний священик у різних східних християнських церквах.

П'ятдесят сьомий канон IV Лаодикійського собору (380 р.) передбачав заміну хорієпископів (сільських єпископів) на періодевтів, тобто священиків, які не мають постійного місця проживання і діють як представники міських єпископів.<[1][2]

У Маронітській церкві періодевт (bardūt) — це «своєрідний вікарій форане, який виступає від єпископа при інспекції сільського духовенства».[3]

Сирійською мовою це назва періодіота.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Herbermann, Charles, ed. (1913). «Chorepiscopi». Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.
  2. Papadakis, Aristeides (1991). «Chorepiskopos». In Kazhdan, Alexander (ed.). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. p. 430. ISBN 0-19-504652-8.
  3. Jérôme Labourt (1913). «Maronites» . In Herbermann, Charles (ed.). Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.
  4. A. M. Mundadan, History of Christianity in India, Vol. 1 (Bangalore: TPI, 1984), p. 99.

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • A. Coussa, Epitome praelectionum de jure ecclesiastico orientali I, Grottaferrata, 1948, 343—345
  • R. Amadou, «Choréveques et Periodeutes», L'Orient Syrien 4 (1959) 233-41