Петров Сергій Мануїлович
| Петров Сергій Мануїлович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 18 червня 1924 |
| Смерть | 26 листопада 2012 (88 років) |
| Поховання | Міське кладовище № 9 (Харків)d |
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна |
| Навчання | Харківський інженерно-будівельний інститут (1951) |
| Діяльність | архітектор |
| Найважливіші споруди | Харків, Мариупіль |
| Містобудівні проєкти | у Харкові, Кривому Розі, Маріуполі, Лисичанську, Краматорську |
| Нагороди |
 |
Сергі́й Мануї́лович Петро́в (18 червня 1924 року, Харків, УРСР, СРСР — 26 листопада 2012 рок у, Харків, Україна) — український радянський архітектор, графік, викладач, професор. Заслужений архітектор України (1994) [1] .
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині службовців. Син Ганни (1898—1982) — наймолодшої дочки охтирського купця Милославського Івана Миколайовича. Навчався у 82-й середнїй школі, де закінчив 9 класів в 1941 році. У 30-ті роки ХХ сторіччя з запалом відвідував різні гуртки Харківського будинку піонерів, особливо гурток юнатів. З 1941 по 1943 рр. залишався в окупованому Харкові, пережив розстріл батька[2]. З 1943 по 1945 рр. знаходився в рядах військ II Українського фронту, брав участь у звільненні Румунії, Угорщини, Чехословаччини та Австрії[3]. Закінчив школу в 1946 році Вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «Архітектор» отримав в 1946—1951 рр. на архітектурному факультеті Харьківського інженерно-будівного інституту (ХІБІ), нині Харківський національний університет будівництва і архітектури[4]. Ще студентом, почав працювати в Харківському проектному науково-дослідному інституті.
У 1951—1955 рр. С. М. Петров працював за призначенням в Харківському «Воєнпроекті», в 1955—1963 рр. в «Укрміськбудпроект», де пройшов всі посади від архітектора до головного архітектора проектів. З 1967 році С. М. Петров перейшов на педагогічну роботу в складі архітектурного факультету ХІБІ. У 1963 році вступив до Спілки архітекторов (СА) СРСР. У 1963—1965 рр. обирався членом Правління Харківського відділення СА СРСР. Доцент (1967), згодом професор кафедри архітектурного проектування. Серед учнів С. М. Петрова Сергій Чечельницький, Юрій Шкодовський, Юрій Пундик, Юрій Тригубенко.
Персональні виставки художніх робот С. М. Петрова відбулися на кафедрі на якій він працював та у Будинку архітектора.
Помер 26 листопада 2012 року, похований на 9-му кладовищі поруч з матір'ю.
Відомі проекти[ред. | ред. код]
За проектами Петрова С. М. споруджені будівлі в Харкові, Кривому Розі, Маріуполі, Лисичанську, Краматорську (1955-62 рр). Приймав участь у відкритому Міжнародному конкурсі щодо реконструкція площі Націй в м. Женева (1957).
Вибрані публікації[ред. | ред. код]
Основы архитектурной композиции и проектирования / Под общей редакцией доктора искусствоведения, профессора А. А. Тица. — Киев: Вища школа, 1976. — 256 с. Коллектив авторов: Ю. Г. Божко, Г. И. Иванова, Н. А. Киреева, О. А. Коренчук, В. И. Кравец, С. М. Петров, Л. Е. Розвадовский, В. Н. Синебрюхов, А. А. Тиц.[5]
Пам'ять[ред. | ред. код]
Створений каталог художніх робот С. М. Петрова.18 червня 2014 року у день 90 — річчя персоналії на будинку, де з 1924 по 1996 рік жив архітектор (вул. Мироносицька, 69), відкрито меморіальну дошку за проектом В. Гавриша[6]. Спогади щодо С.М. Петрова написав архітектор Лаврентьєв Ігор Миколайович.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чечельницький, С. Г. Петров Сергій Мануїлович (Ukrainian) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Оккупация глазами семнадцатилетнего харьковчанина — Одна. odnarodyna.org (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Вспоминая войну (Юрий Тригубенко) / Проза.ру. proza.ru. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Історія Університету – Харківський національний університет будівництва та архітектури (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Основы архитектурной композиции и проектирования. Тиц А.А. (ред.). 1976 | Библиотека: книги по архитектуре и строительству | Totalarch. books.totalarch.com. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Історія Харкова у пам'ятних дошках: Петров С. М. Історія Харкова у пам'ятних дошках. Процитовано 21 жовтня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Памяти выдающегося архитектора и художника Сергея Мануиловича Петрова [Текст] / И. Н. Лаврентьев // Культурна спадщина Слобожанщини: зб. наук. ст. / Харків, 2017. — Число 34 — С. 71 — 74 : іл.
- Архитекторы Харькова (Kharkov Architects). С. Чечельницкий. Харьков, 2008. ISBN 978-966-96531-4-7
- Петров Сергій Мануїлович / С. Г. Чечельницький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-881506