Петров Сергій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петров Сергій Юрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 лютого 1988(1988-02-06)
Дніпропетровськ
Смерть 18 січня 2015(2015-01-18) (26 років)
Донецьк
Поховання Дніпро
Alma Mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петров.

Сергі́й Ю́рійович Петро́в (нар. 6 лютого 1988(19880206) — пом. 18 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис[ред. | ред. код]

2011 року закінчив Дніпропетровський національний університет, спеціальність «політологія», здобув кваліфікацію політолога та вчителя соціально-гуманітарних дисциплін.

Восени 2014 року добровольцем пішов до війська, спочатку не взяли за станом здоров'я, тоді Сергій пішов в один з добровольчих батальйонів. Проте його не влаштувало, що батальйон не брав активної участі в бойових діях. Зумів перевестися до регулярної армії, солдат, 93-тя окрема механізована бригада, механік-водій.

Загинув 18 січня 2015-го у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька.

Похований в місті Дніпро, Краснопільське кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений найвищою відзнакою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара — почесною медаллю «За вірну службу ДНУ» (посмертно)[2].
  • 6 лютого 2017 року на фасаді НВК № 51 у м. Дніпро, де навчався Сергій, на його честь було відкрито меморіальну дошку[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Вони свій дух протиставили зброї. dnu.dp.ua. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Архів оригіналу за 17 лютого 2020.
  3. ↑ На фасаді школи №51 відкрили меморіальну дошку на честь випускника-"кіборга". 11tv.dp.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  4. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  5. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петров_Сергій_Юрійович&oldid=38242251