Петро Венгрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венгрин Петро Олексійович
Народився
Помер 1980 р.
Національність українець
Громадянство  УРСР
Діяльність актор
Дружина Анна Дмитрівна Ласкурійчук
Провідні ролі «Довбуш»

Петро Олексійович Венгрин (29 травня 1935 р., Присілок Плоский, с. Замагора (Верховина) Івано-Франківська обл.) — український кіноактор, танцюрист.


Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині Олексія Івановича Венгрина та Анни Олексіївни Бельмеги-Микитечук-Венгрин на присілку Плоский у селі Замагора.

Виростав малий Петрусь серед мальовничих карпатських верхів, де в сиву давнину ходив зі своїми легінями легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш. У 1954 році навчався у початковій школі у Кураків під Магурою (цю школу за Польщі заснував сам Петро Шекерик-Доників), де першим учителем Петра був Федір Мартищук (Юрциків), який на той час заочно навчався в Коломийському педучилищі, а також учительки Ганна Марківна та Наталя Пилипівна. Багато часу молодий Петро проживав у сестри по мамі — Василини Федорівни Кіцнак. На початку 1955 року одружився з Анною Дмитрівною Ласкурійчук із Синиць, що належать до Верховини. Недовго довелось жити подружнім життям, бо восени цього ж року Петро опинився у лавах радянської армії, а дружина, не дочекавшись чоловіка, вдруге вийшла заміж — за Бойканюка Миколу із Жаб'я-Слупійки. Петро служив десь у Росії, а пізніше до нього, у Карпати, приїздив на відпочинок зі служби, лікар із Ульяновська. Роман Горак зі Львова у своїй публікації про Петра Венгрина згадує, що після служби в армії, він деякий час працював на кіностудії «Ленфільм». Повернувшись у Жаб'є, Петро працював у пожежній частині. Саме в цей час, десь приблизно в 1957—1958 рр., його відшукав Василь Шинкарук, котрий організував у Жаб'ю танцювальний ансамбль з молодих хлопців і дівчат, і запросив Петра Венгрина до цього колективу. Перед цим і сам Шинкарук, після служби в армії, пройшов хореографічну школу у свого дядька, відомого в Галичині балетмейстера Ярослава Чуперчука, котрий був родом із Криворівні. Влітку 1965 року колектив Шинкарука був включений, разом з іншими самодіяльними колективами, у програму творчого звіту Івано-Франківської області, що проходив у Москві. Колектив там показав «Гуцульське весілля», де ролі князя і княгині виконували молоді та вродливі Петро Венгрин і Василина Гаврищук

Фільмографія[ред. | ред. код]

Інші захоплення[ред. | ред. код]

Після поїздки до Москви направлений на курси танцюристів в обласний центр народної творчості, після чого працює в Івано-Франківському обласному драмтеатрі імені Івана Франка

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Сінітович Володимир Гуцульський самоцвіт. — Гуцульський калєндар. — 2020. — С.42-45.


Посилання[ред. | ред. код]