Петро Кузмяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Кузмяк
Народився 15 червня 1816(1816-06-15)
Страняни, Стара Любовня, Пряшівський край, Словаччина
Помер 13 січня 1900(1900-01-13) (83 роки)
Руський Керестур, Кулайd, Бач-Бодрогd, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Поховання Руський Керестур
Діяльність педагог, поет, діяч культури
Знання мов російська, староцерковнослов’янська, латина, угорська і німецька

Петро Кузмяк (1816, Страняни, Австрійська імперія (нині район Стара Любовня , Пряшівський край, Словаччина) — 13 січня 1900, с. Руський Крстур (нині в громаді Кула , Західно-Бацький округ, Воєводіна, Сербія) — русинський педагог, поет, діяч русинської культури.

Біографія[ред. | ред. код]

Пам'ятник-бюст Петра Кузмяка в с. Руський Крстур

Закінчив школу в рідному селі, вчився в Подолінці і Дебрецені. Через фінансові проблеми не зміг продовжувати навчання і вступив в монастир в Мукачеві.

Деякий час відвідував педагогічні курси в Ужгороді. Вивчав педагогіку, філософію, богослов'я. Пройшов новіціат. У 1838 році втік з монастиря. Вчителював у с. Шамброн. У 1841—1849 роках працював викладачем і нотаріусом в с. Якубян (нині район Стара Любовня, Пряшівський край, Словаччина).

Учасник революції 1848 року. Коли для приборкання повсталих російська армія вступила в Закарпаття, П. Кузмяк був заарештований.

У травні 1855 року обійняв місце головного вчителя конфесійної школи в с. Руський Крстур. Володів російською, старослов'янською, латинською, угорською та німецькою мовами. Працював учителем до 1892 року.

За свою роботу як педагог часто отримував подяки церковних і державних шкільних властей.

Маючи багатодітну сім'ю, жив в бідності.

Помер 13 січня 1900 р в с. Руські-Крстур, де і похований.

Творчість[ред. | ред. код]

Відомий як русинський поет, автор віршів («Прілетїла зозуленка», «Співай жайвороночку»).

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Гімназія в с. Русский Крстур носить його ім'я. Гімназія імені Петра Кузмяка є єдиною в світі, де надається можливість отримання середньої освіти русинською мовою (бачванським діалектом)[1]. Більшість громадських і культурних діячів русинської громади в країні є випускниками Крстурской школи, вона ж постачає основну масу студентів кафедр русинської мови та літератури[2]
  • В с. Русский Крстур встановлений бюст Петра Кузмяка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проф. Зоран Милошевич. (8 ноября 2010). Русины в Сербии. К вопросу изучения русинской политики в Сербии. Српска.ру. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
  2. Стеван Константиновић.  // Филозофеме. Зборник радова. — Нови Сад : Српски филофски форум, 2008. — С. 36.[недоступне посилання з жовтня 2018]

Література[ред. | ред. код]

  • Колектів авторів. Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина — Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1999. — ISBN 80-85137-15-1.(русин.)

Посилання[ред. | ред. код]