Печери Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печера Бачо-Киро, Габрово

Станом на 2002 р. у Болгарії зареєстровано понад 4,5 тисячі підземних порожнин[1]. Вперше, в XVII ст., про печери в Болгарії згадує учасник Болгарського національного відродження Петар Богдан. Перше Болгарське спелеологічне товариство було створене в 1929 р. Вперше в країні, в 1937 р., для огляду було відкрито печеру Бачо-Киро. В печерах мешкає понад 700 видів безхребетних тварин і 32 з 37, відомих у Європі видів кажанів.

Довжина 15 печер перевищує 2,5 км (найбільші — Духлата, 17600 м; Орлова Чука, 13 155 м); 15 — мають глибину понад 100 м (Барките, — 415 м; Райчовадупка, — 382 м). Привертає увагу велика печера в доломітах (Темната дупка, 7000 м), що включає чотири поверхи, підземну річку, озера, сифони. У Родопах знаходяться велетенські порожнини, утворені гідротермальними водами.

Найдовші печери в Болгарії[ред. | ред. код]

Назва Населений пункт Область Довжина в м
1. Духлата Боснек Перницька 17600
2. Орлова чука Пепелина Русенська 13437
3. Ягодинська печера Ягодина Смолянська 8307
4. Темната дупка Лакатник Софійська 6000
5. Врелото Боснек Перницька 5280
6. Голямата Балабанова Комштиця Софійська 4800
7. Приказна Котел Сливенська 4782
8. Бонинська (Попська) печера Крушуна Ловецька 4530
9. Андка Дряново Габровська 4000
10. Русе-№213 Емен Великотирновська 3906
11. Тизоїн Губеш Софійська 3599
12. Система печер Понора Жабокрек Чирен Врачанська 3422
13. Райчова дупка Черний Осим Ловецька 3333
14. Водната пещера Церово Софійська 3264
15. Люцифер Котел Сливенська 3200
16. Моровиця Гложене Ловецька 3200
17. Еменська печера Емен Великотирновська 3113
18. Мгливий сняг Твирдиця Сливенська 3076
19. Марина (Парова) дупка Генчевці Габровська 3075
20. Бамбалова дупка Емен Великотирновська 2923

Література[ред. | ред. код]

  • Бублейников Ф. Д. Пещеры. — М.: Гос. изд-во культпросвет. лит-ры, 1953. — 111 с.
  • Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с.
  • Максимович Г. А. Основы карстоведения. — Пермь, 1963. — 440 с.
  • Chabert Cl. Les grands cavites mondiales en roches noncalcaires. — Paris, 1989. — 84 p.
  • Courbon P., Chabert Cl. Atlas des grandes cavites mondiales. — Paris: La Garde, 1986. — 225 p.
  • Trimmel H. Hohlenkunde. — Braunschweig: Vieweg, 1968. — 300 s.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. География на България. Физическа и социално-икономическа география. „ФорКом“. 2002. с. 64. ISBN 954-464-123-8.