Пилинський Володимир Броніславович

Володимир Броніславович Пилинський
Народження	13 липня 1911(1911-07-13) Поліське
Смерть	1991(1991) Київ
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	інженерні війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1932–1962
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Іноземні Virtuti Militari (Лицарський Хрест) Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест) Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня Хрест Заслуги (Польща) Медаль «За Одру, Нису і Балтику» Медаль «За Варшаву 1939-1945»
Пилинський Володимир Броніславович у Вікісховищі

Володимир Броніславович Пилинський (нар. 1911 — 1991) — радянський військовий інженер, генерал-майор інженерних військ. На початку 1950-х років начальник інженерних військ Польської Народної армії.

Біографія

Народився 13 липня 1911 року в селищі Поліське (нині покинуте смт у Київській області України. До призиву в армію працював на заводі імені Артема у Києві.

У РСЧА з 1932 року.

У середині 1930-х років Закінчив Київське військове училище імені С.С.Камєнєва

Брав участь у радянсько-фінській війні 1939-1940 років.

У німецько-радянській війні брав участь в боях на посаді начальника штабу 3-ї понтонно-мостової Проскурівської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Червоної Зірки бригади РКГ (командир бригади полковник Соколов Микола Васильович) на Ленінградському і 1-му Українському фронтах.

На Ленінградському фронті бригада навела поромні переправи через річку Нева в районі Шліссельбурга і 3 понтонні мости що забезпечили безперебійне оснащення військ, розмінувала 8,5 км берегової смуги річки Нева, знешкодивши більше 3-х тисяч мін, побудувала по болоту 10 км доріг. На 1-му Українському фронті бригада брала участь у Київській операції та інших операціях. За період війни бригада побудувала і навела через ріки Нева, Дніпро, Дністер, Вісла, Одер, Ельба, Дунай та інші близько 100 мостів загальною довжиною більше 20 тисяч погонних метрів

З 1944 по 1956 рік знаходився у відрядженні – у Війську Польському. Керував інженерними військами. Брав участь у розмінуванні, відновлені і будівництві мостів і доріг у ПНР.Спочатку був начальником інженерних військ Приморського військового округу (ПНР), пізніше Начальник інженерних військ – Війська Польського.

Закінчив академію Генерального штабу в 1957 році.

Після демобілізації із армії – голова комісії Київської секції Радянського комітету ветеранів війни по зв’язку із зарубіжними ветеранськими організаціями. Займався активною громадською роботою.

Нагороди і почесні звання

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ступеня, Вітчизняної війни ІІ ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги» та ще 14-ма медалями СРСР, 6-а орденами ПНР, орденом ЧССР.

У 1982 році удостоєний звання почесного громадянина міста Влоцлавек (Польща).

Література

• За матеріалами із фондів Національного військово-історичного музею України

Посилання

• Матеріали сайту «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)