Писаренок Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Писаренок Андрій Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 8 листопада 1989(1989-11-08)
Петрівка
Смерть 23 серпня 2014(2014-08-23) (24 роки)
Сєвєродонецьк
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Володи́мирович Писаре́нок (8 листопада 1989 — 23 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в селі Петрівка (Кіровоградська область). Закінчив Петрівську ЗОШ, почав працювати, займався селянським господарством.

З 4 липня 2014-го — доброволець, стрілець-помічник гранатометника, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

23 серпня 2014 року загинув в бою з російською ДРГ біля міста Сєвєродонецьк. Повідомлялося, що російські диверсанти займались підготовкою теракту в Харкові. Тоді загинуло ще 6 вояків Айдару: Василь Андріюк, Володимир Бойко, Євген Гаркавенко, Андрій Корабльов, Оганес Петросян і Володимир Черноволов.[1]

Без Андрія лишились у селі Губівка Компаніївського району дружина та два сини — 2010 р.н. і 2012 р.н., у Бобринці — мама Наталія Павлівна, батько Володимир Михайлович та молодша сестра Ганна.

Похований в місті Бобринець 28 серпня 2014-го.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 9
  • Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]