Писемність мая
| Писемність мая | |
|---|---|
 | |
| Вид |
Логосилабічне |
| Мови | Маянські мови |
Період |
приблизно 3 ст до н. е. — 17 ст н. е. |
| ні | |
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Писeмність ма́я, також відома як гліфи мая, або ієрогліфи мая — система письма цивілізації мая Центральної Америки. Сьогодні писемність мая — єдина центрально-американська система письма, яку здебільшого вдалося розшифрувати. Найбільш ранні написи, які датують 3 століттям до н. е., було знайдено в Сан-Бартоло, Гватемала[1][2]. Імовірно, що мая успадкували деякі елементи і, можливо, всю основу їхнього давнього письма від ольмеків. Письмо мая постійно використовували по всій Центральній Америці, допоки туди у XVI столітті не прибули іспанські конкістадори. Крім того, ним послуговувалися у XVIII столітті в ізольованих районах, таких як Таясаль.
Письмо мая базується на логограмах, доповнених силабічними гліфами, дещо схожих функціонально на сучасне японське письмо. Європейські дослідники 18-го та 19-го століть називали письмо мая «ієрогліфічним», або ієрогліфами. Дослідники не розуміли написів мая, однак загальний вигляд цих написів нагадував їм єгипетські ієрогліфи, хоча насправді письмо мая суттєво відрізнялося від єгипетської системи письма і не мало до нього жодного стосунку.
Попри те що сучасна мова мая послуговується латинською графікою, письмо мая отримало офіційну підтримку з боку мексиканського уряду і сьогодні викладається в університетах і середніх школах у кількох районах поширення мови мая.
Система письма[ред. | ред. код]
Написи майя найчастіше писалися в стовпцях шириною в два блоки, кожна пара стовпців читалася зліва направо та зверху вниз. Один блок складався з одного або більше символів, угрупованих подібно до хангилю. Окремі гліфи та символи могли позначати морфему або склад, але часом позначали обидва (наприклад, символ 
міг позначати як слово манік' так і склад чі.
Фонетичні символи позначали лише пари з приголосних-голосних звуків або тільки голосні звуки. Так, коли слово закінчувалось на л, м, н, х, й або ' , останній звук іноді пропускався. Частіше, два приголосні склади поділяли одну голосну. Наприклад, слово кай (риба) могло бути фонетично записано як або ка або ка-йа.
Дешифрування[ред. | ред. код]
Дешифрування письма мая було довгим і трудомістким процесом. У XIX та на початку XX століття дослідникам вдалося розшифрувати цифри мая й фрагменти текстів, пов'язаних з астрономією та календарем мая. Утім, більшість текстів так і залишалася незрозумілою для вчених. У 1930 році Бенджамін Ворф написав кілька розвідок, у яких пропонував виділяти фонетичний елемент у письмі мая. Хоча згодом деякі його пропозиції щодо дешифрування письма визнали неправильними, його центральне твердження про те, що ієрогліфи мая були фонетичними (точніше кажучи, силабічними), було підкріплене роботою Юрія Валентиновича Кнорозова, який відіграв велику роль у питанні розшифрування письма мая. У 1952 Ю. В. Кнорозов публікує статтю під назвою «Давня писемність Центральної Америки»[3], у якій він стверджує, що так званий «алфавіт де Ланда», що містився в рукописі єпископа Дієго де Ланда «Relación de las Cosas de Yucatán», фактично був укладений із силабічних, а не алфавітних символів. Далі він поліпшив свою техніку дешифрування в монографії «Письмо індіанців мая» (1963)[4] та видав переклади рукописів мая у праці «Ієрогліфічні рукописи мая» (1975)[5]. Саме завдяки працям Кнорозова настав прогрес у розшифруванні письма мая.
Цифри мая[ред. | ред. код]
Використовували позиційну 20-ткову систему числення.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Талах В.М. (19 березня 2011). Вступ до ієрогліфічної мови Мая (PDF). KUPRIENKO.info – научное издательство. Процитовано 28 серпня 2013.
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ K. Kris Hirst (6 January 2006). «Maya Writing Got Early Start». Science.
- ↑ «Symbols on the Wall Push Maya Writing Back by Years». The New York Times. 2006-01-10. Retrieved 2010-05-12.
- ↑ Кнорозов Ю. В. Древняя письменность Центральной Америки // Советская этнография. — 1952. — № 3. — С. 100—118.
- ↑ Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев мая. — М.—Л., 1963. — 664 с.
- ↑ Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи мая. — Л., 1975. — 272 с.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
