Пишний Василь Іванович
| Василь (Пишний) Пишний Василь Іванович | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
5 жовтня 1943 (80 років) Широке, УРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Служіння в церкві | |
| Титул | ігумен |
| Конфесія | УПЦ МП → ПЦУ |
| Рукоположення | 1969 |
Отець Василь (в миру — Васи́ль Іва́нович Пи́шний) (нар. 5 жовтня 1943, Широке, УРСР) — український священник, ігумен Православної Церкви України (до 2019 року — УПЦ МП). Настоятель Свято-Покровської церкви (Рубанівське).
Василь Пишний народився у лоцманському селі Широке на Дніпропетровщині. Служив у військах ППО ЗС СРСР у Львові. Вчився на біофаці в ДГУ. Потім вчився в ЛДС і МДА. Священицьке служіння розпочав 1969 року. Служив в Ярославському кафедральному соборі, потім в Бодайбо (Сибір), в церкві Різдва Христового. З 1997 року - в Україні, в Рубанівській церкві Покрови Пресвятої Богородиці.
З ініціативи отця Василя в Рубанівському було відкрито хату-музей поета й етнографа Івана Манжури та організовано на його честь щорічне поетичне свято[1].
Наприкінці грудня 2018 року, ще до офіційного отримання Томосу про автокефалію, отець Василь після служби виніс на розсуд вірян пропозицію про перехід під юрисдикцію новоствореної ПЦУ, яку громада одноголосно підтримала[2]. Таким чином рубанівська Свято-Покровська церква стала першим храмом на лівобережній Україні, що виказав вірність об'єднаній українській церкві.
Отець Василь заснував благодійне видавництво «Навіки» та ініціював упорядкування і друк безкоштовних книг-дарунків, підготовкою яких займалися священники його храму та віряни. Основою для видань стали здебільшого статті та оповіді етнографічного, патріотичного і релігійного характеру. Протягом 2008—2018 років було видано
Окрім того, було видано поетичні збірки та спогади Івана Манжури, Лесі Степовички, Михайла Пишного (брата отця Василя) та інших.
- Іван Манжура. Три казки. — Рубанівське : Навіки, 2018. — 99 с.
- Михайло Пишний. Драбина. — Рубанівське : Навіки, 2018. — 203 с.
- Леся Степовичка. І со духом твоїм. Поезія. Проза. — Дніпро : Навіки, 2015. — 102 с.
- Іван Манжура. Іван Голик. Поема-казка. — Дніпро : Навіки, 2015. — 64 с.
- Іван Манжура. Трьомсин Богатир. Поема-казка. — Дніпро : Навіки, 2012. — 193 с.
- ↑ Точка на карті. Рубанівське. «Gorod.dp.ua». Процитовано 7 січня 2019.
- ↑ На Дніпропетровщині громада УПЦ (МП) підтримала перехід під юрисдикцію ПЦУ. «Радіо Свобода». Процитовано 7 січня 2019.
- Василь Пишний. Живый в помощи Вышняго. — Дніпро : Навіки, 2009. — 50 с.
- Василь Пишний. Отаким і будь. — Дніпро : Навіки, 2013. — 154 с.
- Де віра, любов і надія. Всеукраїнська громадська організація «Українське Реєстрове Козацтво». Процитовано 6 січня 2019.